Поза тиском комуністичної ідео­
логії’ стоять митці української діаспо­
ри, які були тісно пов’язані з літера­
турним життям у Галичині. Найбіль­
ше літераторів емігрувало до Праги,
зокрема там жили О. Олесь, Ю. Да-
раган, Л. Мосендз, О, Лятуринська,
О. Ольжич, О. Теліга та ін.
На думку Р. Мовчан, «пражани»
витворили довкола себе потужні си­
лові поля «аристократизму духу»
стали осередком формування нового
типу українця, який зумів інтелекту­
алізувати чуттєву стихію української
ментальності, дисциплінував її, ввів
у тверді береги перспективної форми,
надав українському рухові чіткого
спрямування».
Олег О л ь ж и ч (1908-1944) —
син відомого українського поета
Олександра Олеся. Ольжич вирішив
торувати в житті батьківську стежи­
ну. Його творчості притаманне до
певної міри ідеалізоване розкриття
й уславлення лицарства, честі во­
їнської звитяги та самопожертви.
Перша поетична збірка «Рінь»
(1935) присвячена давнім цивіліза­
ціям та їх проекціям на сучасну
добу. Патріотичні мотиви актуалізу­
валися в ліриці письменника з по­
чатком Другої світової війни. У
німецькому концтаборі за участь у
національному підпіллі він загинув
у віці 36 років.
Від рук гестапо загинула й інша
представниця «празької групи»
Олена Теліга (1907-1942),
яка, народившись у Петербурзі, усе-
таки пронесла любов до землі батьків
— України — через усе своє життя.
Поезія О. Теліги не надто політизо-
вана. У ній послідовно виражені
настрої романтизму, протест проти
міщанського існування. Характерні
риси її віршів: прагнення активного,
716
Нова література
дієвого життя, протест проти буден­
ного існування, ідея державного са­
моствердження України («Безсмерт­
не», «Відповідь»). Ліричний герой
поетеси — завжди яскрава особис­
тість, сповнена почуття обов’язку пе­
ред нацією («Сучасникам*, «Вечірня
пісня»). Водночас її ліриці властивий
особливий інтимний колорит, пильна
увага до внутрішнього світу людини.
Сталося так, що поезія Олени Теліги
побачила світ тільки по смерті авторки.