Новий довідник: Українська мова. Українська література

Євген Маланюк 1897-1968 рр.

загрузка...

Небезпідставно Ol Тарнавський
назве Є Мала шока * українсь­
ким Одісеем 3 Америці*. Туга за
Батьківщиною ятритиметься
невигойною раною в душі пое­
та. На в*дміну від грецького г е ­
роя, на Батыивщину письмен­
ник так і н е повернет ься, Його
речниками на рідній зем лі ста­
нуть вірші.
Н ір од м кі Сагам Фм ам оим ич Маланюк
2 лютого 1897 рану уродим аи гм п ю го іН о ю —
łpu N T U K M y. Яицр по бітм оам лм ї з роду
були упрем«», to магм аиросла а російськомов­
ній пагчшгміїм атмосфери Отже, Єагам дма-
л*м у асогаа дух укра/иства, зсдио.ас лоаажаа
ПрсДСТівМИ*: Ш іХЩИД NjЬ4)Ol<4/l|»*OCTtMt ЯШИН була багата floro рідка Херсонщина. Після ниімчеммі Є » іса автградсысого реаль­ ного учнлжца вступає до Петроградського поеітеамммого мсплуту. Потім — фронти Пар­ ики Сіїтоеоі аійпи. Поручник Маланюк стає ад'ютантом Гп л п ш г и п и ін іц іш армії Ґ *- іх й с м оі Народив» Республіки, 1920 року теля аадіяме УНР Є. Малайю« p a jo m j тисячами З біДціа понидас Україну. У По/5аі_ . у таборі дім інтернованих уя- рймсм иї зоякіз (1922—1923}, Маланюк {за апаоїим амелоеом) імима зброю воїна (cm w r) п*ро поета (сгилос) і стає лідером празької поепммоі ШКОЛИ. 763 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Творча діяльність Маланюка не обмежувала­ ся віршуванням. Талановитий поет був ще й культурологом, літературним критиком, мисте­ цтвознавцем, узагалі надзвичайно ерудованою людиною, поліглотом, перекладав французь­ ких, польських, чеських та інших поетів, бага­ тьох з них знав особисто. Євген Маланюк — автор численних поетич­ них збірок (І період творчості — «Стилет і сти- лос» (1925), «Гербарій* (1926), «Земля й залізо» (1930), «Земна мадонна* (1934), «Перс­ тень Полікрата* (1939); II період — «Вла­ да* (1951), «Поезії в одному томі* (1954), «Ос­ тання весна» (1959), «Серпень» (1964)), провід­ ною ідеєю яких стало возвеличення рідної землі. Ночами, усамітнюючись, линув подумки до України, рідної Херсонщини... 16 лютого 1968 року письменник помер від серцевого нападу у своєму самотньому помеш­ канні в Нью-Йорку. Магістральною темою всієї його творчості була Україна. Любов до Батьківщини, жодного разу не зра­ дивши, проніс Євген Маланюк через усе життя, усі довгі роки еміграції нею жив, нею дихав, нею марив: А мені ти — фата-морґана На пісках емігрантських Сахар — Ти, красо землі несказанна, Нам немудрим — даремний дар! Болісно переживав вимушену роз­ луку з рідною землею, що властиво всім емігрантам, сприймав Україну вже у вигляді «фата-морґани*, недо­ сяжного міражу, що ввижався загуб­ леним у пустелі. Так з’явилася метафо­ ра «На пісках емігрантських Сахар», навіяна безпросвітними буднями та­ борів інтернованих, що були розмі­ щені серед пісків. Циганські мандри чужиною, емі­ грантські шляхи: Україна —■ Чехо- Словаччина — Німеччина — СИІА. У творах Маланюка впадають в око два стрижневі мотиви: самотність і доро­ га. Як починалася еміграція з ревін­ ня потяга — «нещадного велетня роз­ луки*, так і піввікове життя за кор­ доном протікало під гуркіт мотора літака та стукіт вагонних коліс. Домінантними в його творчості є також слова «самотність*, «сам», «самота». Ліричний герой Маланюка начебто витесаний з грубого каменю: вражає своєю суворістю, відображає світо­ гляд безкомпромісного максималіста, перейнятого загостреним чуттям ча­ су. Історіософічні видіння охоплені бойовими кличами Київської Русі, насичені вольовою енергією І. Мазе­ пи й П. Орлика. Поет-інтелектуал виводить корені України навіть не від середньовічної Київської Русі, а ще раніше — від ан­ тичності: Еллади й особливо Риму (символу могутньої державності). Д° речі, образ України-Еллади є харак­ терним для українських національ­ но-визвольних прагнень початку Два' дцятого століття. Тим часом критики-земляки нази­ вають поета україноненависником, «обпльовувачем України», цитуючи 764 не вигадані, а справді Маланюкові рядки, звернені до рідної землі: ...Х то ґвалтував тебе? Безсила, Безвладна, п’яна і німа, Неплодну плоть, убоге тіло Давала кожному сама. Однак у цьому вірші за кожним розпеченим до болю словом — спра­ вжня любов до України, а не пишно­ мовне захвалювання її. Маланюк — не першовідкривач уособлення «Україна — жінка*. Досить згадати хоча б покриток та причин­ них у поезіях Т. Шевченка. Проте письменник зміщує акценти: «жаліс­ ні слова» про поневолення України він називає байками, а свою Батьків­ щину — «повією ханів і царів». Звідси — нетрадиційне тлумачення постаті Роксолани, з якою асоціюєть­ ся образ України-Русі. Та не можна сказати, що слова до­ кору на адресу України давалися Ма­ ланюкові легко. Максималіст Мала­ нюк прагнув для своєї Батьківщини достойної долі: державної незалеж­ ності, свободи, світового авторитету: І виросте залізним дубом Рим З міцного лона скитської Еллади. Саме тому поета не влаштовував не тільки московський гніт — обурював сам комплекс рабства й меншовар­ тості, готовність значної частини ук­ раїнського народу підставляти під ярмо свою шию. Тому, як до нього Шевченко й Куліш, Маланюк нищив глибинну рабську суть хохлацтва-ма- лоросіяиства, ніколи не вдовольняв- ся показною українізацією: виши­ ванка — кожух — «оселедець». Поетичним досягненням Малая ю- ка е «Варязька балада», де поет ос­ мислює історію українського народу. Провідний мотив — жалкування письменника за тими історичними здобутками, що втратила Україна: Куди ж поділа, степова Елладо, Варязьку сталь і візантійську мідь? Це символ глибоких коренів дер­ жавності Київської Русі. Київ в уяві поета постає як степова Олександрія. Автор з палкістю вірного сина запитує в поневоленої Вітчизни: Коли ж, коли ж знайдеш державну бронзу Проклятий кран, Елладо степова?! «Біографія* — ліричний життєпис Є. Маланюка, письменник зазнав по­ невірянь, але не втратив сили духу й віри в повернення на Батьківщину. У творі йдеться насамперед про за­ гострені внутрішні переживання ліричного героя-автора, який запри­ сягається, незважаючи на випробу­ вання та перешкоди, світити «смо­ лоскипом Тобі Одній», тобто Україні. Вірш складається з трьох цілком самостійних частин, пов’язаних ідей­ ним змістом (така віршована компо­ зиція відома як т рипт их). Почн- _____________________ Нова літературо 765 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА нається твір з енергійних, коротких речень, що містять у собі напругу ріш учої дії, жагу якнайповнішого са- моздійснення всупереч несприятли­ вим обставинам. Самотність змучує ліричного героя: Мушу випити келих до краю — Полиновий мед самоти. Він уподібнюється скульптору (♦Вирізьблюю німий життєпис На дикім камені століть») або конструк­ тору («Конструюю вічний образ на сірім цоколі часу»). Виразним є усвідомлення своєї месіаністичної функції: Я — кривавих шляхів апостол — В голубі невечірні дні. Однак повернення Україні всесвіт­ ньої слави її пращурки Київської Русі, за Маланюком, має йти не лише політично-економічним, а й естетич­ ним шляхом, піднесенням духовно­ сті всього суспільного життя.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.