Цикл віршів 1941-1942 рр. «Украї
но моя* пронизаний високими пат
ріотичними почуттями. Поет запропо
нував читачам не гасла й постанови, а
сповідь душі, власні почуття й думки.
Цикл складається з п’яти частин,
об’єднаних спільною темою.
У першій частині йдеться про поча
ток війни. Мова автора емоційна,
тривожно піднесена. Вірші пройняті
національною ідеєю: Дніпро, Славу
тич, Київ, Шевченко, кручі, журав
лі, сіножать. Відчутні фольклорні
мотиви: «за лужком-бережком*. Та
кож введені й нові поетичні образи,
породжені війною: «куль золоті роз
тікаються ниті*, «забомблений стал
лю*, «свинцевий дощ» тощо.
У другій частині ліричний герой
прощається з рідною землею. Є свід
чення, що Андрій Малишко останнім
залишав Київ. Він біг по мосту через
Дніпро, коли з другого боку по ньому
вже йшли німці. У віршах циклу по
ет передав особисті переживання,
відчай, біль і гіркоту відступу.
Третя частина циклу передає тяж
ке усвідомлення того, що рідний
край загарбаний ворогами. Ліричний
герой присягає визволити його. По
езія відбиває переживання саме його,
Андрія Малишка, який усе ж споді
вається на перемогу. Вірші пройняті
національною гордістю й сповнені бо
лю за знедолену Україну. Автор пере
конаний, що лише національна зла
года і єдність народу, відданість Ук
раїні — це ті чинники, які дадуть
можливість побачити, як:
… цвіти зацвітають хороші
У твоїм, Україно, зеленім
і вічнім саду.
Поетичні образи створені на основі
найпростіших понять: вітер, хмара,
ромашка, соловей, тополя. Лексика
автора ясна, прозора.
Ліричного героя проймає пекучий
душевний біль, і автор уживає ряд
відповідних епітетів:
Я візьму твого смутку і горя
важку половину
У розтерзане, горде, нескорене
серце моє.
У четвертій частині в голосі поета
зазвучали оптимістичні мотиви. Ав
тор уводить Шевченківський заклик
«До кари!», звертається до історич
них образів:
У димному полі встає
Наливайко…
Озброєні діти Залізнякові.
П ’ята частина — наче підсумок. Ав
тор говорить про ту страшну ціну на
родної трагедії, називаючи й змальову
ючи картини фашистських злодіянь.
Цикл завершується присягою роз
платитися за народне горе.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Андрій Самійлович Малишко 1912-1970 рр.
Наступна: Збірка «Що записано мною» (1956)