Романну оповідь «Берестечка»,
події якого відбуваються на кілька
років раніше від історичного часу
«Марусі Чурай», побудовано від іме­
ні Богдана Хмельницького.
З-поміж численних своїх ворогів
яких згадує гетьман у тяжких розду­
мах про причини трагічної поразки в
битві під Берестечком, князеві Єремії
Вишневецькому він відводить особ­
ливу роль: «Я не борюся з ним —
протистою! Воно смертельне, це
протистояння».
Зовнішніх ворогів можна вигнати
за межі своєї землі, тоді як Вишне-
вецький — це земляк-перевертень,
лютий ворог власного народу. Саме
тому Ярема ще небезпечніший, ніж
поляки, і двобій між гетьманом і за­
проданцем може завершитися тільки
смертю одного з них.
В інтерпретації Ліни Костенко
Хмельницького спонукали до повс­
тання не лише приниження, яких він
зазнав від поляків, а передусім ро­
зуміння того, що неволя руйнує мо­
ральний стан суспільства:
І я повстав. Душа спитала —
доки?!
Втопили край у підлості і злі.
І я сказав: чужинці,
дайте спокій.
Не сійте зради на моїй землі.
Незважаючи на те, що роман «Бе­
рестечко» присвячено одній з най-
трагічніших поразок українців у бо­
ротьбі за свободу, фінал твору має
життєствердний характер. Залишки
Нова література
розбитого війська знову повертають­
ся під гетьманську булаву. Безслав­
ною смертю помирає Ярема Вишне-
вецький. Богдан долає душевну кри­
зу й готується до нових битв.
Останні гетьманові слова поет ад­
ресує нам, адже ми живемо в склад­
ний період змін:
Не допускай такої мислі,
Що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.