Я кб и у нас нічого значного не
було в л іт ерат урі серед т ак
званого середнього покоління,
не ка ж у ч и в ж е про літ ерат уру
ст арш их, то навіть у т аком у
обсязі х іб а наш а українська м о ­
л о д а л іт ерат ур а не є серйоз­
ною і значною ?!
/. Д р а ч
Саме у вісімдесяті роки в літерату­
ру ввійшли насамперед поети-інте-
лектуали (Василь Герасим’юк, Ігор
Римарук, Іван Малкович, Оксана За-
бужко, Оксана Пахльовська, «бу-
бабісти» (від «Бу-Ба-Бу» — буфона­
да, балаган, бурлеск) Юрій Андрухо-
вич, Олександр Ірванець, Віктор Не­
борак.
Творчість письменників цього пе­
ріоду засвідчила існування спільного
європейського культурного середо­
вища, що сформувалося із середини
80-х і до сьогодні. Літературні тво­
ри, що з’являються з-під пера су­
часних письменників, відрізняються
політекстуальністю, внутрішньою
глибиною, багатоплановою образніс­
тю, своєрідністю художнього світу.
Театральність світовідчуття, сприй­
няття себе якщо не актором, то люди­
ною, яка мистецьки грає на сцені
життя, характерні для головних ге­
роїв творів цієї доби. Позитив і нега­
тив утрачають чіткість обрисів і
вимірів, а життя постає в усій своїй
складності й суперечливості — так,
як це і є насправді. Узагалі, правда,
істина — це передусім внутрішнє
сприйняття людини, а вже потім
суспільна категорія, — стверджує су­
часна література.