Основною одиницею віршового
тексту є строфа — звуково закінчена
Віршова сполука, яка повторюється в
поетичному творі, об’єднана здебіль­
шого спільним римуванням.
Найменшою строфою вважається
двовірш (дистих), максимальною —
вісімнадцятивірш.
У силабо-тонічній системі, крім
двовіршів (дистихів), розрізняють
тривірші (терцети, терцини), чоти­
ривірші (катрени).
Існують також «тверді строфічні
форми», що мають тільки їм власти­
ву внутрішню конструкцію: сонет
(чотирнадцятирядковий вірш), рон­
до, рондель тощо.