Прикладне мовознавство

Стрімкий науково-технічний розвиток, який став
особливо помітним у другій половині XX ст.,
характеризувався тим, що наука і техніка входили в усі сфери
людської діяльності. Лінгвістика з периферійної науки
стала однією з найвагоміших.
Суттєвою особливістю сучасної науки загалом і
мовознавства зокрема є прагнення до фундаментальних
теоретичних досліджень. Водночас з теоретичним
поглибленням пізнання свого об’єкта наука розширює
сферу практичного застосування своїх результатів.
Так, саме в другій половині XX ст. виникають такі нові
галузі мовознавства, як лінгводидактика,
інтерлінгвістика, обчислювальна, інженерна лінгвістика тощо, які
належать до галузі прикладної лінгвістики.
Прикладна лінгвістика — напрям у мовознавстві, який опрацьовує
методи розв’язання практичних завдань, пов’язаних із
використанням мови, і зорієнтований на задоволення суспільних потреб.
До традиційних проблем прикладної лінгвістики
належать укладання словників, розробка алфавітів і
систем письма, транскрипції усного мовлення та
транслітерації іншомовних слів, лінгвістичне обґрунтування
викладання рідної та іноземних мов, переклад з однієї
мови на іншу, стандартизація й уніфікація
науково-технічної термінології, укладання спеціальних
лінгвістичних довідників, створення штучних мов, удосконалення
орфографії і пунктуації, мовна культура тощо.
До нових проблем прикладної лінгвістики належать
автоматичний (машинний) переклад, створення
інформаційних мов, автоматичне анотування та
індексування документів, лінгвістичне забезпечення роботи
інформаційних систем, автоматична переробка текстової
інформації, лінгвістичне забезпечення автоматичних
систем управління (АСУ), автоматичний аналіз
(розпізнавання) й автоматичний синтез тексту та ін.
Прикладна лінгвістика тісно пов’язана з математикою,
кібернетикою та інформатикою.
Найважливіші проблеми прикладного мовознавства —
машинний переклад та інформаційна служба.
Проблемі машинного перекладу вже майже 50
років. Першого робота-перекладача демонстрували в
1954 р. у Нью-Йорку. Він перекладав окремі фрази з
російської мови на англійську. Однак оптимістичні
заявки вчених щодо можливостей автоматичного
перекладу не справдилися. Поки що результати в цій
галузі скромні. Пояснюється це багатьма труднощами,
які на сучасному етапі важко подолати. Головні з них
пов’язані з тим, що машина зовсім по-іншому, ніж
мозок людини, сприймає мову і не може так, як людина,
здійснювати аналіз і синтез тексту. Це зумовлено, по-
перше, асиметрією мовних знаків і мовлення загалом
(неоднозначність слів і фраз, невідповідність між
смисловим і формальним членуванням речень тощо).
Людина за кожною фразою бачить ситуацію, машина —
ні. По-друге, машина поки що не вміє визначати
зв’язки слів, особливо у разі вільного порядку слів, і
синтагматично членувати фрази, які поза ширшим
контекстом допускають варіативність. Нині машинний
переклад залишається проблемою, хоча створено


Loading...