М. П. Кочерган Загальне мовознавство

Своєрідність системності мови. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові. Система і норма

загрузка...

Говорячи про мову як відкриту й динамічну
систему, слід зазначити, що в ній є і несистемні явища.
Приміром, так звані «дефектні» (неповні) парадигми
деяких іменників та дієслів (рос. мечта не має форми
родового відмінка множини; від рос. победить не
утворюється форма І особи однини (*побежу; пор. укр.
перемогти — переможу) тощо). Пор. ще відсутність
деяких паралельних форм жіночого роду в російських
назвах осіб за діяльністю:
начальник — начальница
певец — певица
дворник — ?
министр — ?
врач — ?
Спостерігається також зворотне явище: балерина —?
(жартівливе некодифіковане *балерун).
Асистемні факти в мові, які, як правило,
характерні для мовної периферії, описані в статті Р. О. Будаго-
ва «Система й антисистема в науці про мову» [Будагов
1978: 3—17]. Дослідник зазначає: «Будь-яка
природна мова, зберігаючи свій системний характер, за своєю
природою не зводиться і не може зводитися до суми
різних схем, які ніби визначають її суть і особливості
її функціонування […]. Одиниці мови всіх її рівнів не
вкладаються в систему, причому за межами системи
нерідко опиняються якраз найважливіші мовні
властивості та явища».
Мовна система постійно прагне до рівноваги, але
ніколи цього не досягає повністю. Через те вона
розвивається і перебуває в стані відносної рівноваги. Отже,
причина розвитку мови значною мірою закладена в
самій мові.
Система мови, на думку деяких мовознавців, — це
не тільки те, що реально існує в мові, а й усе те, що може
бути в ній створене. «Система мови, — пише Е. Косе-
ріу, — це система можливостей, вона охоплює ідеальні
форми реалізації певної мови, тобто техніку й еталони
для відповідної мовної діяльності» [Косериу 1966:
175]. Наприклад, у системі українського словотвору є
модель «дієслівна основа + суфікс -тель», «дієслівна
основа + суфікс -ач», «дієслівна основа + суфікс -ник».
Моделі дають змогу утворити іменники з певним
значенням з трьома суфіксами, однак не всі можливості,
що дає система, реалізуються в мові. У системі мови є
порожні клітини, тобто нереалізовані можливості
мови, їх часто заповнюють діти своїми інноваціями, які
вони створюють за моделями, наявними в мовній
системі (писаю, малюваю тощо).
Норма завжди є вужчою від системи. Норма
відбирає і закріплює далеко не всі дозволені системою
форми. Порушення норм, які визначаються системою
мови, носіями мови (тими, для кого ця мова є рідною), не
спостерігається, бо це означало б вихід за межі
можливостей, наданих системою, тобто вихід за межі не
тільки того, що реально існує, а й того, що в ній може
бути (вживання утворень, які не тільки не існують, а й
неможливі в мові). Таких помилок можуть
припускатися тільки іноземці (білий стіна, будем посмот-
реть).
Отже, багаторівнева ієрархічна структура мови, до
якої належать внутрішньорівневі, міжрівневі й різні
перехресні зв’язки, строго системні й несистемні
ділянки — типовий зразок динамічної саморегулювальної
системи.

загрузка...

 

Запитання. Завдання
1. Доведіть, що мова має системний характер.
2. Які типи систем розрізняє сучасна наука? До якого типу систем
належить мова? Обґрунтуйте відповідь.
3. На чому ґрунтується системність мови? Які відношення існують
між мовними одиницями?
4. За яким принципом виділяються мовні рівні? У чому відмінність
між основними і проміжними рівнями мови? Який зміст вкладають у
поняття ізоморфізму й ієрархії рівнів мови?
5. У чому виявляється своєрідність системності мови? Як
співвідносяться поняття мовної системи і норми?

 

Література
Основна
Семчинський С. В. Загальне мовознавство. — К., 1996. — С. 56—72,
185—206,212—218.
Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее язьїкознание. — М., 1979. —
С. 90—110.
Кодухов В. И. Общее язьїкознание. — М., 1974. — С. 134—152.
Общее язьїкознание: Внугренняя структура язьїка / Отв. ред. Б. А. Се-
ребренников. — М., 1972. — С. 8—119.
Додаткова
Солнцев В. М. Язьік как системно-структурное образование. — М.,
1977.
Косериу 3. Синхрония, диахрония и история // Новое в лингвисти-
ке. — М., 1966. — Вьіп. 3.
Мельничук А. С. Понятие системьі и структури язьїка…// Вопр. язьі-
кознания. — 1970. — № 1.
Мороховський О. М. Про співвідношення понять мовлення —
норма — система // Мовознавство. — 1973. — № 1.
Гухман М. М. Понятие системьі язьїка в синхронии и диахронии //
Вопр. язьїкознания. — 1962. — № 4.
Успенский Б. А. Отношение подсистем в язьіке и связанньїе с ними
универсалии // Вопр. язьїкознания. — 1968. — № 6.
Будагов Р. А. Система и антисистема в науке о язьіке // Вопр.
язьїкознания. — 1978. — № 4.
Виноградов В. А. Всегда ли система системна? // Система и уровни
язьїка. — М., 1969.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.