М. П. Кочерган Загальне мовознавство

Синтагматичні відношення

загрузка...

Семантика слова, його змістовий обсяг визначається
можливостями слова поєднуватися з іншими словами,
тобто його синтагматичними відношеннями.
Синтагматичні відношення слова — його лінійні, контекстні
зв’язки, його сполучуваність.
Слово в парадигматиці, тобто в словнику, в системі
мови, і слово в синтагматиці — неоднакові речі. У
синтагматиці здійснюється комбінаторика значень, і смисл
словосполучення чи речення не дорівнює сумі значень
слів, на що свого часу вказував Л. В. Щерба.
Білоруський драматург А. Макайонок дуже влучно ілюструє це
положення в п’єсі «Затюканий апостол» на прикладі
семантичних змін слів під впливом сполучуваності з
часткою амаль «майже»: «Слова амаль — амаль слова.
Яно нічога не азначае. Само ніякай сільї не має. І у той
жа час яно можа начьіста знішчьіць самае сільнае, самае
емкае слова, калі іх паставіць радам. Ну вось: жьівьі і
амаль жьівьі… Разумньї і амаль разумньї… Ці: амаль
свабода. Што гзта? Амаль свабода? Га? Зніжає да свайго
взроуню, да «нішто». Вьіходіць, аднаразова яно і вялікае
слова. Емкае слова»1.
Пор. ще: У кишені він знайшов лише копієчку і
Будівництво двоповерхової дачі обійшлось йому в
копієчку. Зрозуміло, що в другому реченні слово копієчка
не має абсолютно нічого спільного з його словниковим
значенням.
Як уже зазначалося, синтагматика слова — це його
сполучуваність. Кожне слово поєднується не з будь-
якими, а тільки з певними словами. Є слова з одинич-
1 «Слово майже — майже слово. Воно нічого не означає. Само
ніякої сили не має. І в той же час воно може начисто знищити
найсильніше, найбільше слово, коли їх поставити поряд. Ну от:
живий і майже живий… Розумний і майже розумний. Чи: майже
свобода. Що це? Майже свобода? Га? Принижує до свого рівня, до
«ніщо». Виходить, водночас воно й велике слово. Містке слово».
ною сполучуваністю, як, наприклад, укр. згайнувати
(час), розтринькати (гроші), скалити (зуби), вудити
(рибу), проливний (дощ), рос. закадьічньїй (друг),
убористий (почерк), подножний (корм), трескучий (мороз),
грецкий (орех), беспробудньїй (сон), окладистая
(борода), испустить (дух), скоропостижно (скончаться). Є
також двовалентні, тривалентні, але є й слова з
надзвичайно широкою (необмеженою) сполучуваністю, як,
наприклад, гарний чи поганий (буквально все може бути
гарним або поганим).
Лексична синтагматика (сполучуваність)
специфічна у кожній мові. Українці і чехи, скажімо, з мови на
іншу мову текст перекладають (перекладати текст,
ргекІМаі); росіяни, болгари і серби переводять
(переводить текст, превеждам, преводити); поляки тлумачать
(іїитасгус), німці пересаджують (йЬегзеігеп), англійці
передають, транслюють (іо ігапзіаіе).
Пор. ще: англ. Ьгоюп (еуез, Ьооіз, Наіг, Ногзе) й
укр. коричневі черевики, але карі очі, каштанове
волосся, карий, гнідий, каро-гнідий кінь; укр. високий
(будинок, гора, хлопець, дівчина) й англ. Ні§Н ЬиіШіпд, кі£к
тоипіаіп, але іаіі Ьоу, іаіі §ігІ; англ. іо ьиазН (іНе /асе,
іНе Ііпеп), укр. умивати обличчя, але прати білизну;
укр. насипати борщу, рос. налить борща.
Сполучуваність слова можна інтерпретувати як
його контекст. Уважають, що словосполучення — це
мінімальний контекст слова. Взагалі розрізняють
контекст лексичний, де значення слова
визначається іншими словами (пізній вечір, літературний вечір),
і синтаксичний, де значення слова визначається
граматичною формою слова-поширювача (судити кого
«розглядати в судовому засіданні», судити про кого
«висловлювати судження», важити що «визначати
вагу», важити (без додатка) «мати значення»,
дивитися на кого «сприймати очима, спостерігати»,
дивитися за ким «піклуватися», рос. вертеть сигарету
«скручувати, робити цигарку», вертеть сигаретой
«вертіти цигаркою», стоит чего «заслуговує», сто-
ит что «має ціну, коштує»).
Розрізняють також системний і несистемний
контексти. Системний — це такий контекст, коли
сполучуваність зумовлена індивідуальним значенням слова:
наприклад, російські фрази оранжевая краска,
заштопать чулки, писать стихи ямбом є нормальним
(системним) контекстом відповідно для слів краска, за-
штопать, писать (стихи), бо фарба насправді може
бути оранжевою, панчохи за потреби штопають, а серед
віршових розмірів є ямб.
Несистемним є такий контекст, коли
сполучуваність слова не випливає з його семантики. Ілюстрацією
несистемного контексту може служити такий уривок з
пісні «Оранжевьіе мамьі оранжевим ребятам оранже-
вьіе песни оранжево поют»; рядок з вірша В. Маяков-
ського «Заштопайте мне душу»; вислів Р. Рождествен-
ського про те, що В. Маяковський «писал лесенкой, а я
буду писать лифтами». Несистемним контекстом для
слова заграничное є фраза купила что-то очень загра-
ничное (заграничное — відносний прикметник, а
відносні прикметники не мають ступенів порівняння), а
для слова жениться поєднання з прислівником скоро-
постижно. Подібні фрази називають невідміченими.
Як приклад невідміченої фрази наводять штучно
сконструйоване Н. Хомським ТНе соїогіезз §гееп ійеаз зіеер
/игіоизіу «Безбарвні зелені ідеї шалено сплять». Однак
будь-яка невідмічена фраза може стати відміченою. У
мовознавстві зроблені спроби «розшифрувати» і
тільки що наведену фразу Н. Хомського. Уявіть собі, що
декілька дівчат, яких звали Ідеями (ім’я Ідея було
досить поширене у 20—30-ті роки), після
виснажливої туристичної екскурсії бліді (безбарвні), аж
позеленілі покотом сплять в курені і хропуть (шалено
сплять). Ще років 20—ЗО тому такі сполучення слів,
як порошкове молоко, скляна сковорода, кольорова
музика, анатомія кохання тощо були невідміченими,
нині — широковживані.
Крім словесного, існує ще ситуативний
(побутовий) контекст (час, місце спілкування, учасники
комунікативного акту тощо). Класичною ілюстрацією
ситуативного контексту може служити сконструйований
Л. А. Булаховським діалог: «Вона червона?» — «Ні,
чорна». — «А чому вона жовта?» — «Тому що зелена».
Його смисл стане зрозумілим, якщо вказати, що
розмова відбувається біля куща смородини.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.