Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

ГАРЯЧКА

Наступного дня, прокинувшись, я зрозуміла, що захворіла. Очевидно, упродовж
учорашнього дня до мене десь причепилася простуда. У мене була висока
температура, перед очима плавали кольорові кільця. Я хотіла піти ще раз до
Ронні Скоттс, поговорити з хлопцями з Лос-Анджелесу, який усе-таки ближче
до Сан-Франциско, проте, подивившись у дзеркало на своє мертвенно-бліде
обличчя, зрозуміла, що цього зробити я не зможу. Люди подумали б, що я якась
страшна маньячина із величезними запалими очима і палаючими щоками.
Я лишилася в готелі у ліжку і цілий день, закутавшись у ковдру та шарф і
напившись ліків від простуди, дивилася телевізор.
У мене була гарячка, мені по черзі ввижався Джим і шахтарі в Луганській
області.
Я прохворіла кілька днів, і поки валялася в готелі, вирішила, поки хлопці в
Сіетлі шукають сліди Джима, сходити за тією його адресою, на яку я писала
листи, і точно з’ясувати, чи він ще там і не відповідає, — тоді це було б дуже
погано, але принаймні не треба було б далі мучитися, — або він виїхав геть.
А може, теперішні мешканці щось про нього знають? Адреса була в районі, що
називався Марілебон. Мені сподобалася ця назва. Район виявився в центрі
міста.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.