Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАЦІОНАЛЬНОГО СПІВЖИТТЯ

Зі старим хричем ми швидко знайшли спільну мову. Вечорами, коли я не ходила
гуляти, ми сиділи у вітальні і дивилися телевізор. Девід дуже любив
коментувати побачене. Його коментарі були досить своєрідні. По-перше, Девід
реагував на все, як мала дитина, наприклад, вірив у те, що показували по
телевізору, хоча і твердив, що усвідомлює, що це все вигадка. Якщо у 19
телесеріалі хтось щось крав, то цілий вечір Девід обурювався, що його не
посадили в тюрму, бо це нечесно.
По-друге, дуже сильні емоції у нього викликала гола жіноча натура. Йому також
дуже подобалася Кайлі Міноуг, хоча він не мав жодного уявлення, що вона
співає.
По-третє, швидко з’ясувалося, що окрім того, що він просто буркітливий старий
хрич, який вважає, що тільки він один на світі має рацію, він іще й расист,
нацист, антисеміт, жінконенависник, а також Девід не любив дітей і жодного з
британських політиків – хіба що за винятком, якщо цей політик учився із
Девідом в Оксфорді. Коли він бачив британського прем’єра, на всю хату
розлягалося жахливе ревище:
-Смерть шкіднику! Жаба! Фу! Рептилія!
Те, як чемно він зі мною говорив, коли я щойно вперше прийшла до цього
будинку, здавалося, мені приснилося.
Також йому чомусь дуже не подобалися шотландські футбольні команди.
-Прокляті злочинці, їх треба всіх посадити в тюрму. Ось оцей колись напав на
якогось чорнозадого і привселюдно назвав його чорнозадим! Расистська свиня.
Девід не зауважував суперечливості свого власного висловлювання. Він за
кожної нагоди лаяв чорних, при цьому у нього самого була чорношкіра
приятелька, яку він страшенно любив.
Із боксерів старому хричу подобався Льюїс і не подобався Тайсон.
-Тайсон – жахлива людина. Ґвалтівник. От Льюїс – гарна людина. Я за те, аби
Льюїс йому дав коліном по яйцях і повибивав усі зуби. Тобі подобається Льюїс?
Чи тобі подобається ця тварина Тайсон?
Старий робив ковток віскі.
-Якби ти вирішила битися зі Льюїсом, ти б і хвилини на рингу не простояла, —
проголошував старий очевидну істину.
-Ти б і секунди не простояв, — казала я.
Старий хрич погоджувався.
З кожним переглядом телепередач мій словниковий запас англійських лайок
поповнювався. Я, звісно, підозрювала, що ці лайки були у вжитку в Оксфорді
п’ятдесят років тому, і від них відгонило нафталіном, проте старанно їх
запам’ятовувала все одно.
Старий же дуже радів, що нарешті йому є з ким подивитися телевізор, хоча
незабаром звик до цього і почав вимагати моєї компанії постійно. Поступово він
дійшов переконання, що досить тільки трошки поскиглити, і я буду ходити
йому за продуктами і готувати обід.
Натомість старий іноді запрошував мене в оперу, де треба було стежити, аби він
не хропів, а коли він починав хропіти, треба було тицяти його в бік. Я робила це
з задоволенням.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.