Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

НАШІ СМУГАСТІ

-Ну, давай я зіграю один раз, поки немає Дональда, — сказала я. Джеррі
нервувався. Я, як виходило, виступала на стороні Дональда, тобто знову проти
нього. Я вдарила по білій кулі, смугаста відскочила від борту і вдарила іншу
смугасту, яка повільно, — я аж подумала, що зараз вона зупиниться, — закотилася
в лузу.
Зайшов Дональд.
-Я тут за тебе трошки пограла, — повідомила я йому, віддаючи кия. – Наші
смугасті.
Мені хотілося подивитися, як Джеррі реагує на це «наші смугасті», але не
хотілося себе зраджувати. В будь-якому разі це не додало йому радості.
Дональд гахнув по кулі, не забив, нібито байдуже зиркнув на більярдний стіл,
віддав мені кий і пішов за бар.
Джеррі вдарив і забив аж дві кулі, але разом із ними – також білу. Хід перейшов
до мене. Я покликала Дональда.
Дональд підійшов, забив одну кулю, другу, третю промазав, віддав мені кий і
пішов за стійку бару.
Виходило так, що Джеррі змагався із привидом і боровся не за мене, а проти
мене. Його мрії про те, щоб я визирала у нього з-за плеча і ахала з приводу того,
як він добре грає, здійснитися не судилося.
Зрештою Дональд прийшов із-за бару і швидко програв партію. Джеррі
переможно поглядав навколо, але, на його здивування, ніхто не кинувся його
вітати, дівчата-польки знову почали говорити між собою польською, Дональд
підійшов до мене із пляшкою текіли і долив мою склянку. Джеррі сьогодні був
не в моді.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.