Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

РИБНЕ МІСЦЕ З МОЛОКОМ

-А ось тут, — він показав на невеличке кафе, — нещодавно відкрився дуже гарний
заклад. Вони подають гаряче молоко і свіжі булочки. Там дуже гарно всередині,
дуже затишно і дуже гарний інтер’єр. І взагалі це район, як ти, мабуть, знаєш,
вважається дуже гарним. Ми зараз ідемо поруч із Портобелло. – Джеймс раптом
згадав, що я іноземка, і вирішив повторити для певності, дуже голосно і
жестикулюючи при цьому: — Портобелло, знаєш?
-Та знаю я, знаю.
-Так от, це тепер моє улюблене місце. І ось що я тобі скажу: нещодавно я
зайшов туди, при мені був фотоапарат, і дивлюся – Джордж Клуні сидить за
столиком і п’є молоко із булочкою! А я знав, що він тоді якраз був у місті. Я
думаю, Джим, — я аж здригнулася, коли він сказав це ім’я, — Джим, думаю я, це
твій шанс. Оце за столиком сидить десять тисяч фунтів. Бо якби я його зняв,
мені б заплатили за таку фотографію десятку штук. Я, звісно, не міг цього
зробити прямо в кафе, бо мене б туди вдруге не пустили. Я допиваю своє
молоко і йду робити засідку на тій дорозі, кудою, як я думаю, він піде. Але я
бачу, що він іде іншою дорогою! Я тоді ловлю таксі і кажу: шеф, бачиш оту
парочку? Бо він був із якоюсь блондинкою. Бачиш їх? Обганяй і ставай спереду,
даю десятку. Ми на чорному кебі обганяємо цю парочку, я кидаю йому десятку,
вискакую з фотоапаратом напоготові і йду просто на нього: Тра-та-та! —
Джеймсове обличчя скривилося в люту маску, він удавав, ніби строчить із
автомата.
– Раз! Раз! Раз! А хлоп так здивовано на мене дивиться… і тут я підходжу і бачу,
що це не Джордж Клуні, хоча страшенно схожий. От чорт, думаю я, пропало
десять штук. Вибачте, кажу, сер, я прийняв вас за когось іншого. Але я все одно
думаю, що це кафе із гарячим молоком може виявитися рибним місцем одного
дня, бо це унікальне місце, воно цілком може стати дуже модним, так що я буду
за ним приглядувати. А тепер ми зайдемо до ще одного місця, купимо пляшку
вина.
-Як хочеш.
-Якщо не захочемо, ми її не будемо пити.
Ми дійшли до нього додому. Це виявилася невеличка, але затишна квартира
неподалік Портобелло. На моє здивування, Джеймс – відкоркувавши куплену в
якомусь підозрілому магазині, куди треба було стукати в вікно, пляшку вина, —
справді почав ритися у своїх відео.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.