Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

МІР МІР НАВСЄГДА А ВОЙНА НІКОГДА

Так і сталося. Старий хрич радісно привітав мене на кухні вранці, сказав, що
вже засунув для мене в пічку круасан (яких я не люблю, але їм, щоб зробити
йому приємне), совався, совався по кухні, коли нарешті сказав:
-Я думав про те, що ти мені сказала, вчора в ліжку…
(Йєс! – подумки вигукнула я).
-Можливо, я справді не мав тобі дзвонити… я за тобою не наглядаю, я просто
намагаюся допомогти… (цікаво, яким чином, хотіла я спитати, але не стала). Але
ти маєш зрозуміти, що це все я роблю тільки тому, що я про тебе дуже турбуюся
і ти для мене дуже дорога.
-Любий Девіде, ти мені також дуже дорогий, і я про тебе також дуже турбуюся,
— заявила я, не змигнувши оком. – Давай не будемо одне одного засмучувати.
Після цього я набралася духу для заключної частини примирення – найбільшого
випробування. Старий хрич повис у мене на шиї, притискаючи мене до серця і
цілуючи мене в щоку на знак великого кохання. Зрештою мені вдалося його
здихатися, і я з полегшенням пішла по хліб, а старий хрич лишився допивати 90
свою каву з відчуттям, що він правильний і справедливий: чесно визнав свою
помилку, але всі навколо збагнули, що він і допустився її тільки через свою
безмежну доброту.
Ні, старий, звісно, унікальний персонаж. Але Террі правий. Я вже провела з ним
забагато часу. Треба міняти хвилю. Мені на мить стало шкода старого, але це ж
усе одно станеться. Я ніде довго не живу. Я кинула країну і людей, яких любила
куди більше, ніж його, заради якоїсь химерної мрії. Безумовно, життя, вільне від
хрича, було варте того, аби перетерпіти пару неприємних годин.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.