Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

СТРАЖДАТИ ТРЕБА З ВИМИТОЮ ГОЛОВОЮ

Я знову пішла в душ. Я дотримувалася думки, що навіть страждати набагато
краще після гарячого душу і після чашки чаю, і, звісно, набагато краще
страждати в костюмі від Анн Демельмейстер, аніж у джинсах із китайського
базару на Либідській. Принаймні страждаєш від чогось одного.
Особливо, думала я, допомагає помити голову. Яка б не була в тебе хвора
голова, якщо вона свіжовимита і має гарну зачіску, то ти страждаєш
благородним стражданням.
Якщо ж, наприклад, нещасна любов довела тебе до того, що ти валяєшся у
спальному мішку на Піккаділлі під кеш-автоматом, то це вже зовсім погано. І,
як казала одна мудра жінка, у таксі страждати краще, ніж у трамваї.

Я широко розчинила вікно, щоб краще провітрити після нічного куріння і
розпиття спиртного. На підвіконні лежала записка із номером телефона,
написаним великими чорними літерами моїм олівцем для очей.
Готельний сніданок я, звісно, пропустила, тому одяглася, вийшла на звивисту
бугристу вулицю, знайшла першу-ліпшу харчевню і поснідала там. Кава була
гаряча, було її багато, бекон смачно пах, яйця здавалися свіжими, як каже Оллі,
щойно витрушеними з курки. Життя мало свої безумовно прекрасні сторони, і з
цією думкою я відправилася назад до моря. Може, думала я, там пропливе
корабель із білими вітрилами, і тоді зі мною станеться щось гарне.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.