Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

АЛЬО

Уже діставши ключі від дому, саме перед тим, як відкрити ними двері, я
вирішила перевірити мобільний телефон. І справді, на екрані красувався значок
«нове повідомлення».
Ну, подумала я, можна і до гадалки не ходити – прямо набирати номер Оллі і
питати, де ж він, самотній, на мене чекає. Проте для вірняка вирішила все ж
прослухати повідомлення.
Ось воно, дослівно: «Альо, Полю, привіт, зараз восьма… ні, сьома п’ятдесят.
Якщо ти десь в центрі, то, може, давай десь зустрінемося… я тут зі знайомою
зустрічався, але у неї з мамашею щось сталося, вона, бідолашна, десь поїхала…
Так що якщо у тебе є сили і бажання, і здоров’я… «.
Я знизала плечима. Звідки мені було знати, що у якоїсь невідомої мені знайомої
Оллі станеться щось із мамашою. В будь-якому разі я цього не хотіла.
Бійтесь своїх бажань, як казав один мудрий чоловік, бо вони іноді збуваються.
Ну і що тут такого. Єдине, що коли тобі дзвонять після того, як хтось не зміг чи
не прийшов, то це… ну, словом. А я сама що роблю в таких ситуаціях? Також
дзвоню комусь іншому, якщо я вже надягла нові туфлі і налаштувалася гарно
провести вечір.
Я зайшла до своєї кімнати і подзвонила Оллі, сказавши, що зараз під’їду. Ми
пішли гуляти і до ночі говорили про те, в якій країні що краще – вино, пиво,
м’ясо, люди, море і так далі.

Категорія: Світлана Пиркало. Не думай про червоне (Роман. Не для молодшого шкільного віку)

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.