Жуковський, Станіслав. Життя, і сльози, і любов: Художні переклади

З І. Рядченка КОРОЛЕВА НА ПЛЯЖІ

О царство жіноче на пляжному ложі,
Повсюди Венери на охрі піску.
Лиш трепетних вій тимчасова сторожа
Й мужчини у рабстві. Кінець Спартаку
Синіє над морем розгойдане мрево,
Доноситься запах морської трави.
З’являється в сонячний світ королева
В короні незримій навкіл голови.
Не може ніхто вже безпечно радіти,
1 хвиля спадає з крутого плеча.
Не годні мужчини в воді плескотіти
І бить у розкотистий бубон м’яча.
Блідішає бронза добротних загарів,
І голови лицарів зараз же тут,
Так, наче за ціллю антени радарів,
Півколо слухняно і мовчки ведуть.
Постава струнка, як сама Афродіта,
Нечутно і легко ступа молода.
Із чистого золота тіло відлито,
У віях прозоро застигла вода.
Іде через пляж вона так окаянно,
В купальнім костюмі зухвалім, як гріх.
Що навіть і погляд хмільний Дон Жуана
її роздягнуть не рискує при всіх.
Ах заздрість жіноча! Зітхання не скриті,
Можливо, і є в тім невільна вина,
Що всім королевам відпущені миті,
А підданим вічність предовга дана.
Пройшла королева вся сонцем зігріта,
І виникли хвилі, і знову журчать.
Хлюпочуться в морі мужчини і діти,
Стріляє розкотистий бубон м’яча.
Немає слідів королеви, ні трону,
Всміхається світ і шепоче: живи…
І тільки не пада на землю корона
З святої й земної її голови..

Категорія: Жуковський, Станіслав. Життя, і сльози, і любов: Художні переклади

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.