Сила м'якого знака або Повернення Руської правди

НИ ЗАВЖДИ МУДРИЙ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ?

П. Загребельного цікавив не тільки історичний Ярослав Мудрий: в «оптиці» його мистецької уваги — психологія лю­дини влади загалом. За логікою автора, перебування на ви­щих щаблях керівної верхівки держави може стати джерелом внутрішньої конфліктності, двоїстості. У романі князь Яро­слав постає саме таким — внутрішньо конфліктним. «Княже» й «людське» перебувають у вельми складному психологічно­му «діалозі». Мудрість уживається із майже деспотичною жорстокістю. З одного боку, князь має неабияку силу держав­ця, з другого ж — він часто не належить самому собі, оскільки постійно мусить зважати на обставини й оточення.

Влада — страшна ноша. Вона, зрештою, душевно висушує людину: історія Ярослава Мудрого в романі «Диво» показує саме це. У його монологах час від часу звучить ідея корисності

жорстокого державного примусу. «А що таке мудрість? —

міркує князь Ярослав. — Це правда. Правда ж милостивою не буває. Вона тверда й жорстока. Багато прочитав я книг, всі ві­ки і всі народи там списані, скрізь було багато жорстокості, але тільки вона доводила народи до розквіту. Завжди, щоб держава могла розквітати й піднялася вище за всіх, народ по­винен згодитися на деякі пожертви й нестатки. Сам він на це ніколи не піде, його треба примусити».

Примус і жорстокість як спосіб зміцнення держави й до­сягнення розквіту — цей принцип, сформульований Яросла­вом Мудрим, може сприйматися як авторська алюзія на євро­пейську політичну історію XX століття, що була майданчи­ком, на якому випробовувалися можливості і демократії, і то­талітарних режимів. Князь Ярослав у П. Загребельного, як бачимо, є прихильником жорсткої влади. Його слова про при­мус як джерело державного розквіту легко проектуються на реалії минулого століття, підтверджуючи думку письменника про «замкнене коло історії».

Автокоментар Павла Загребельного: «Коли будували Бі­ломорканал, то головний лозунг який був? «Железной рукой приведем трудящихся к счастью…» На воротах німецьких концтаборів було написано: «Праця робить вільним». Те, що Ярослав Мудрий говорив, те і Сталін говорив, і Гітлер…»

Отож, чи завжди мудрий Ярослав Мудрий, якщо мати на увазі літературного героя Павла Загребельного? Не завжди. І передусім тоді, коли йдеться про його відносини із Сивооком. Автор «Дива» пропонує своєму читачеві задуматися над одвіч­ною проблемою «митець і влада». Влада намагається підкорити волю митця, адже талант несе в собі виклик, бунт, загрозу все­могутності можновладця. Тому й з’являється спокуса впокори­ти талант, поставити його на службу своїх, княжих, інтересів.

Такої зваби не уник і Ярослав Мудрий, герой Павла Загребель­ного. «Тримається держава на князеві, а тому повинні підкоря­тися йому всі людове в державі, — міркує князь. — Хто не ко­риться — ворог або підозрілий чоловік. Тоді хто ж Сивоок? Один раз нагнув князя в свій бік, тепер знов, і так, видно, наці­ляється чинити й далі… Непокірливий…» Варто пам’ятати, що ці слова героя «Дива» читалися в суспільно-політичному кон­тексті кінця 1960-х років, коли хрущовська «відлига» закінчи­лася пом’якшеною (порівняно зі сталінською) тоталітарною версією довготривалої брежнєвської епохи.

«У «Диві» все закінчується смертю художника, — комен­тував сюжет свого роману П. Загребельний. — Це вічний кон­флікт: митець зробив справу, яка на нього покладалася, і вже він не потрібен… У старому грузинському соборі показують руку майстра. Збудував собор — відрубали правицю… Колі­зей збудували полонені євреї, яких імператор Тит пригнав у Рим, завоювавши Ізраїль. Івашка Грозний голови відрубував. Гітлер знищував полонених, які будували йому військові за­води… Така доля всіх, хто творить цінності.»

Реконструюючи історію Київської Русі, П. Загребельний екстраполював її на сучасність, показуючи, власне, могутню течію часу, в якому все взаємопов’язано й переплетено. У дзеркалі XI століття вгадуються риси століття ХХ-го; історія князя й митця виламується з рамок конкретного часу, пере­ходячи у сферу вічності.

Категорія: Сила м'якого знака або Повернення Руської правди

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.