Сила м'якого знака або Повернення Руської правди

1.1 Що таке національна ідея, що таке ідентичність

Якщо кожна окрема країна не зливається з іншими й від­різняється від інших, то так відбувається тому, що існують її власні — зовсім не виняткові, як дехто полюбляє фальсифі­кувати, але й не загальнолюдські — цінності-правила. Отже, є специфічні цінності й у Росії. І вони дійсно існують або, ска­жемо акуратніше, існували. Саме ці правила ще в XIX століт­ті Федір Михайлович Достоєвський першим назвав «росій­ською ідеєю».

Російську, або, як тепер часто кажуть, національну ідею (це для нас вузлове поняття) необхідно визначити, і я ось- ось це зроблю. Тільки спочатку поясню — не чим вона є, а — це не менш важливо — чим вона не є. Багато хто вва­жає, що під «російською ідеєю» слід розуміти суто етнічну, вузьку російськонаціональну ідею. Це неправильно. Слово «національний» має в нашій мові двояке значення — це по­дібність за кров’ю, збереження дітьми етнічності своїх бать­ків. Але є й друге значення — набагато ширше — коли ми говоримо «національна безпека», «національна збірна» або «національний проект», йдеться про загальнонаціональну, загальноросійську безпеку, збірну і проект. Також і під «ро­сійською ідеєю» розуміється «загальноросійська, загально­національна ідея».

Інша особливість націдеї полягає в тому, що її, як і закони природи, не можна вигадати, але можна виявити. Закони фі­зики не створені самими фізиками, вони лише ними відкриті. Ми розуміємо, що Архімед не створив, але виявив закон, на­званий на його честь. «Тіло, занурене в рідину, втрачало у ва­зі…» ще до того, як виштовхувальна сила була помічена й об­числена вченим із Сіракуз. Національна ідея розчинена у всій тканині національної культури, у соціальних стосунках і тра­диціях будь-якого народу. Тому не можна винайти її на полі­тичній кухні й укинути в суспільство, як це в нас неодноразо-  во робили високопосадові держкерівники. Її «об­числює» і виявляє соці­альна наука з породжува­них і збережених суспіль­ством культурно-духов­них носіїв.

Перейдемо до дефіні­ції. Національна ідея (да­лі ми будемо говорити про російську ідею) — це сукупність граничних (тобто не виведених з ін­ших підстав), глибинних норм і правил, які харак­терні для даного суспіль­ства і відрізняють його від інших суспільств;

1821-1881
Федір Достоєвський — письменник і мисли­тель, з-під пера якого вийшов термін «росій­ська ідея»

— це норми й прави­ла, що існують об’єктив­но (незалежно від того, чи усвідомлені вони кож­ною окремою людиною), що тривалий час переда­ються з покоління в поко­ління;

— це такі норми, на яких вибудовуються інші норми та правила даного суспільства.

Знання національної ідеї дозволяє адекватно зрозуміти істо­рію даного народу й держави та ефективно прогнозувати майбут­нє. Справедливим є і зворотне — нерозуміння націдеї тієї або ін­шої країни не дозволяє вибудувати концепцію минулого й унемож­ливлює вибудовування адекватного стратегічного прогнозу. Відсутність націдеї або її деградація веде до руйнування країни.

І ще: нав’язування штучної, псевдонацідеї породжує на­ростаючу соціальну кризу. Нав’язування протиприродної націдеї призводить до її краху або до краху держави, якій вона нав’язується, або до краху і ідеї, і держави.

Тепер треба пояснити, що концепт, словосполучення «на­ціональна ідея» — це особливість російської гуманітарної тра­диції. У США, ФРН або Великій Британії не говорять про анг­лійську, німецьку або американську ідею, але та сама пробле­ма описується тут через термін «ідентичність». Ця категорія близька до націдеї, але все ж таки їй не тотожна. Визначимо й це важливе поняття.

Соціальна ідентичність — це сукупність властивостей, якостей, характеристик об’єкта або системи, які вони зберіга­ють протягом усього свого існування. Утрата значної частини таких характеристик або поява принципово нових характе­ристик та якостей призводить до зміни ідентичності. Якщо в різних системах вирішальна кількість властивостей та якос­тей збігається, можна говорити, що вони ідентичні одна одній.

Співвідношення націдеї та ідентичності нагадує співвід­ношення задуму, проекту, ескізу об’єкта й самого виниклого об’єкта; можна сказати, що націдея — це ніби ген організму, а виниклий організм можна порівняти із самою ідентичністю.

Категорія: Сила м'якого знака або Повернення Руської правди

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.