Лексикон загального та порівняльного літературознавства

АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА

АНТРОПОЛОГІЧНА ШКОЛА — напрям у
європ., переважно англ., етнографії та
фольклористиці. Назва походить від антропології
— біологічної науки, шо вивчає людину, її тілесну
природу (морфологія людини), походження
(антропогенеза), розвиток, раси та їх
співвідношення з етносами й націями (етнічна
антропологія). Об’єкт дослідження— людина —
зближує антропологію з гуманітарними науками.
У XIX ст. в поняття антропології включали
археологію, етнографію, психологію. В англомов.
країнах дотепер вважають етнографію частиною
антропології. (Звідси друга назва А.ш. —
етнографічна).
На відміну від попередніх міфологічної та
міграиійної шкіл у фольклористиці, які склалися
в Німеччині, А.ш. виникла в Англії. Це
закономірно, бо в 2-й пол. XIX ст. могутня
Британська імперія володіла колоніями в усіх
частинах світу (“Над Британією ніколи не заходить
сонце”), а тому існувала необхідність
різноаспектного вивчення підкорених народів для
потреб місіонерів, офіцерів, урядовців. Це
спричинило бурхливий розвиток відповідних
досліджень у англ. ун-тах. Вивчення позаєвроп.
етнографо-фольклор. матеріалу виявило
подібності, а інколи й збіги в творчості народів,
шо їх годі було пояснити — як це робила
міфологічна школа — спільністю походження та
спільним праміфом, або — як прибічники
міграційної школи — запозиченнями. Зокрема
увагу місіонерів привернув феномен знання
племенами, що не мали жодних контактів з христ.
світом, певних понять про Єдиного Бога-Творця,
Великий потоп, створення першого чоловіка й
першої жінки.
Шукаючи дальших шляхів розвитку
фольклористики, А.ш. спиралася на позитивізм
— філос.-наукознавчий напрям, котрий виник у
30-х рр. XIX ст., зокрема в працях франц.
мислителя О.Конта (1798-1857), який відкрив
“метафізичний” підхід нім. клас, філософії, її
намагання з’ясувати причинність феноменів
споглядання. За Контом, наука не може й не
повинна ставити питання “чому?”, а лише “як?”.
(Звідси й термін позитивізм — франц. роьШиігт,
від лат. рогИшит). Другим засновком був англ.
емпіризм, у тому варіанті, шо його він дістав у
Г.Спенсера (1820-1903) як вчення про заг.
еволюцію. Третім — еволюційна теорія Ч.Дарвіна
(1809-82) та його послідовників А.Ф.Гакслі (1825-
95) і Е.Геккеля (1834-1919).
Основоположник А.ш. англієць Е.Б.Тейлор
(1882-1917) створив “теорію прогресу цивілізації”.
Згідно з цією теорією всі народи проходять
однаково спрямовану еволюцію, подібні етапи.
Тейлор у кн. “Первісна культура” (1871) і “Вступ
до вивчення людини і цивілізації. Антропологія”,
(1891) на величезному фактичному матеріалі
розглянув походження і розвиток людських рас,
мови, побутової техніки, міфології, релігії, мист-
ва, науки й сусп-ва й дійшов висновку, шо на всіх
царинах духов, та матеріальної діяльності всі
народи мають багато спільного, проходять
однакові (чи майже однакові) ступені розвитку, а
духов, культура на кожному етапі розвитку
відповідає певному етапові розвитку матеріальної
культури. На відміну від міфол. школи, Тейлор
твердив, що на перших стадіях людського розвитку
існували не цілісні системи праміфів, а окр.
несистематизовані уявлення. Вел. уваги приділив
Тейлор первісній магії та пов’язаним з нею
обрядам. Причиною подібностей у культурі народів
вважав єдині закони іст. еволюції людської
психології. Вагоме місце посідала думка, шо
існують подібності між феноменами культури
первісних народів і окр. складниками поглядів
народів цивілізованих, надто їх відсталих верств.
Безпосередньо словесною творчістю Тейлор мало
займався, але його концепція значно вилинула на
фольклористику, а відтак на літ-знавство.
На основі вчення Тейлора шотланд. учений
Е.Денг (1844-1912) розробив теорію
самозародження сюжетів.
Третій видатний представник Дж. Фразер (1854-
1941) на підставі величезного матеріалу створив
низку фундаментальних клас, праць з порівн.
міфології та релігієзнавства, серед них “Золота
гілка” (1890), “Фольклор у Старому завіті” (1918).
Обидві праці автор кілька разів переробляв, то
збільшуючи за рахунок нов. матеріалів, то
скорочуючи для полегшення сприйняття читачем.
Фразер довів наявність спільності міфол. уявлень
первісних людей, особливу увагу приділяючи магії
та її ролі в житті первісної людини. Вчений широко
залучав дані фольклору зокрема для висвітлення
співвідношення іст.-достовірного і, за Фразером,
фольклор.-міфол. в Біблії шляхом зіставлення бібл.
текстів з фольклором бл-сх. зони. А.ш. є важливим
етапом розвитку порівн. фольклористики, а відтак
порівн. літ-знавства. Вона випередила свій час.
Фактично з А.ш. починається літ-знавча типологія.
Безпосередніх представників А.ш. в слов’ян, країнах
не було. Але акад. О.Веселовський в історичній
поетиці незалежно від англ. вчених прийшов до
ідеї самостійного постання фольклор, феноменів у
різних народів.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.