Лексикон загального та порівняльного літературознавства

АРУЗ, або АРУД

АРУЗ, або АРУД (араб.) — система метр,
віршування, яка охоплює арабо-, пер со- та
тюркомов. писемну поезію клас. доби.
А. грунтується на чергуванні коротких та
довгих складів (Квантитативне віршування),
роль яких, напр., в тюркомов. поезії виконували
відповідно — відкритий склад на коротку голосну
та відкритий склад на довгу голосну (або закритий
склад на коротку голосну). Комбінація коротких і
довгих складів утворювала стопу — основну
одиницю виміру вірш, рядка. Налічують 8 основних
стоп, які спроможні дати вел. кількість вірш,
розмірів, найвживанішими з яких є: в Іран, метриці
— гаріб, каріб. мушакіль; в араб. — каміль, вафір,
тавіль. мадід. басіт; у тюрк.— хаджаз, рамал,
раджаз, мугакаріб, а також сарі, мударі, муджтасс,
мунсаріх та ін.. шо є заг-поширеними.
Теор. усвідомлення А. започатковано Халілом
Ібн Ахмедом з м. Басри (VIII ст.), який
систематизував 15 розмірів А. Пізніше опис А. дано
в працях багатьох віршознавців та поетів: Ватвати
(Рашідаддін Мохаммед, “Сад таїн про тон коші
поезії”, XII ст.), Абдуррахмана Джамі (XV ст.),
Алішера Навої (XV ст.), Захіреддіна Бабура (XV-
XVI ст.) та ін., які досліджували вірш, розміри А. у
співвіднесенні з ін. складниками поет, мови (звук,
повторами, синтаксичними фігурами,
строфічними формами тощо).
Первісно А. виник у доісламській араб,
римованій прозі (садж), його зразки зустрічаються
в Орхоно-Єнисейських давньоліт. пам’ятках (VIII-
X ст.). в тв. Махмуда Кашґарського “Словник
тюркських говірок” (XI ст.). В тюркомов. л-рах
уперше вживається в поемі Юсуфа хас Хаджіба
(Баласагунського) (XI ст.), хоча в давн-тюрк. усній
поезії (\Л-Х ст.) були відомі вже 16 розмірів А.
(загалом у фольклорі — майже 50). У Сер-віччі А.
витіснив з писемної л-ри архаїчний бармак
(тюрк.— “палець”) — силабічне віршування,
відроджене вже в XX ст. (Габдула Тукай, Ґафур
Гулям, Берди Кербабаєв та ін.) і домінуюче в суч.
поезії. До поч. XX ст., А. був єдиною системою
віршування, завдяки їй були створені поет,
шедеври Навої, Мукімі, Фірдоусі, Фуркати.
Махтумкулі, Хамзи та ін.
Борис Іванюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.