Лексикон загального та порівняльного літературознавства

БЕЛЕТРИСТИКА

БЕЛЕТРИСТИКА (від франц. belles-lettres —
красне письменство) — тв. худож. л-ри; худож.
проза на відміну від поезії та драматургії.
Елементи Б. з’являються у сер.-віч. л-рі, як
правило, у тв., в основі яких лежать вигадані
сюжети, напр., відомий італ. зб. “Новеліно” (кін.
XIII ст.). Своєрідною реакцією на апокрифічну л-ру
була поява й давн-рус. Б. XIV-XV ст., яку зазвичай
називали ‘‘безкорисною”: “Повість про Дракулу”,
“Повість про Басаргу”, “Повість про Акіра
Премудрого” та ін., й пам’яток перекладної Б. Давн.
Русі — “Повість про творіння та полонення Трої”
та “Троянська історія” (кін. XV — поч. XVI ст.).
Гол. формотвірним чинником Б. є процес
трансформації фабули в сюжет. За словами акад.
Д.Ліхачова, “розвиток “белетристичності” є
насамперед розвитком оповідального мист-ва,
причому оповіді сюжетної”.
Основними жанр, настановами Б. є захопливість
та непєредбачуваність сюжету, його розважальний
характер. Тому в суч. розумінні термін найчастіше
вживається як означення худож. прози для легкого
читання, т.зв. масової літератури.
Дешо видозмінюється розуміння Б. у
постмодерністському типові творчості, з його заг,
націленістю на розважальність тв. за умови
одночасного інтертекстуального наповнення.
Зазвичай така мета здійснюється шляхом
використання жанрів та їх елементів, що тяжіють до
Б.: детективного роману, роману-полорожі,
фентезі та ін. Зразки подібного включення
елементів Б. знаходимо в постмодерністських
романах Ю. Винничука, Ю.Андруховича, М.Павича.
В.Пєлєвіна, У.Еко, Дж.Фаулза. І.Кальвіно.
Наталя 1Іихоманова

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.