Лексикон загального та порівняльного літературознавства

БУКОЛІКА

БУКОЛІКА (rpeu. — bufco/os — пастух) —
метажанр. який заснований на ідилічному
зображенні сільського життя, вужче— життя пастухів.
Б. походить від нар. пісень сииилійських пастухів про
Дафніса та його кохану Хлою. Поч. традиції
розповсюдження буколічних мотивів було покладено
кн. рим. поета І ст. до н.е. Вергілія “Буколіки”, яка
являє собою цикл, шо складається з 10 еклог,
написаних як в розповідній, так і в діалогічній формі
на мотиви життя пастухів. Взірцем для Вергілієвих
“Буколік” послужили ідилії давньогрец. поета III ст.
до н е. Феокріта. В суч. розумінні Б. є
термінологічним синонімом пасторалі.
Борис Іванюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.