Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ДИФІРАМБ

ДИФІРАМБ (греи. сІііЬугатЬоь) — урочистий
жанр давн-грец. хорової лірики.
Первісно був присвячений богу Діонісу.
супроводжувався ритуальним танцем під муз.
акомпанемент, мав ознаки діалогічно’і оповіді, що,
зокрема, спричинило появу драматургії як літ.
роду. Набув завершеності у VII ст. до н е. завдяки
Аріону з о. Лесбос. Найвідомішими представни­
ками цього жанру були поети \ZI-V ст. до н.е.
Сімонід Кеоський, який отримав 56 перемог у
дифірамбічних змаганнях, а також Піндар та
Вакхілід.
У європ. поезії на противагу ін. жанрам
панегіричної типології (ода, гімн тошо) Л. не
поширився (рос. поет XVIII ст. О, Сумароков,
франц. письменник XVIII ст. Д. Дідро, нім. поет
Х(/ІІІ-ХІХ ст. Ф. Шіллер. англ. поет XIX ст. А.
Теннісон) і мав переважно приватний характер
(напр., анакреонтичний Д.- тост рос. поета XIX
ст. А. Дельвіга “Други, пусть года несутся…’’).
Борис Іванюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.