Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД

ДРАМАТИЧНИЙ ЕТЮД — один з малих
поряд зі скетчем, інтермедією та ін. подібними
жанрами, невел., як правило, одноактний вірш,
чи проз. драм. тв. Відмінність Д.є. від ін.
одноактових тв. полягає в тому, шо в ньому
подається мист. мініатюра, начерк, зроблений “з
життя”. Основою сюжету є певний життєвий
епізод, характери персонажів нерозкриті й
статичні, бо подані однопланово. Автори
створюють невел. філос.-лір. замальовки, свідомо
відкидаючи соц., політ, проблеми. Та написанні
із знанням і розумінням життя, у більшості своїй
суто побутові “картинки” ці виявлялися водночас
і сусп-значущими.
Залежно від автор, пафосу Д.е. поділяються
на: лір. (“На перші гулі”. “Зіля Королевич”.
“Недоросток”, “В холодку”, “У жнива”, “Не
співайте, півні, не зменшайте ночі” С.Васильченка,
“Йоганна, жінка Хусова”, “Айша та Моххамед”.
“Прощання” Лесі Українки, “В найтяжчу мить”
Д.Павличка), драм. (“Кам’яна душа”. “Будка ч.27″
І.Франка, “Зимовий вечір” М.Старицького. “На
великому шляху” А.Чехова), сатир. (“По ревізії”
Старицького), трагікоміч. (“Лихо, не кожному лихо
— іншому й талан” М.Кропивницького), символічно-
алегоричні (“Трагедія серця”, “Осінь”, “При світлі
ватри”, “Танеш, життя”, “Тихого вечора”. “На свій
шлях”. “Злотна нитка” О.Олеся тощо).
Див. Драматична поема, Етюд.
Андрій Близнюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.