Жуковський, Станіслав. Життя, і сльози, і любов: Художні переклади

НЕВДАХА

Казали, що старанний,
Та так собі піїт.
А він дививсь щорання
Немов дитя на світ.
Воєнного рахіту
Ображене дитя.
Нездатний і нехитрий
Між хитрого життя.
Несмілий був з начальством,
Зовсім не пробивний.
Над книгами ночами
Просиджував, дурний.
Нерідко чув: невдатник,
Бо ж дачі він не мав.
І кожний ситий дачник
З дурного аж іржав.
А раз вночі дружину
В квартирі не знайшов.
Сам випивав чарчину,
Сам по кефір ішов.
Дружина за доцентом
Пишніла і цвіла.
З погордливим акцентом
Про «бездаря» гула.
А він ходив по селах
І щось усе писав,
І був хоч невеселий,
Та правду припасав.
Чотири роки бився —
Роман пішов у друк.
Від заздрості напився
Його найкращий друг..
Вона ж роман читала
В квартирі крадькома.
Життя своє гортала
Й ридала тайкома..

Категорія: Жуковський, Станіслав. Життя, і сльози, і любов: Художні переклади

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.