Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ЗВУКОСИМВОЛІЗМ, СИМВОЛІЗМ ЗВУ­КОВИЙ

ЗВУКОСИМВОЛІЗМ, СИМВОЛІЗМ ЗВУ­
КОВИЙ, фонетичний символізм — зв’язок між
звучанням і значенням слова, який виникає
переважно внаслідок взаємодії різних видів
відчуттів (моторних, акустичних, зорових і т.ін ),
тобто синестезії. Так, поняття “швидкий” може
символізуватися в укр. мові дрижачим
приголосним “р ”, який входить у звукову оболонку
слів прудкий, шаркий, моторний, спритний (пор.
повільний, охлялий, млявий). Ін. джерелом
виникнення 3., може бути т. зв. мов. звичка, тобто
асоціація поняття і звуку, який часто зустрічається
у назвах цього поняття. Напр., за даними
психолінгв. експериментів, початковий
приголосний “х ” символізує в укр. мові негативну
оцінку, можливо, тому, що вживається у таких
словах, як хабар, халабуда, халепа, халтура,
халупа, хам, хвише, хворий, хирявий та ін. Але
т.зв. асоціативна теорія 3. пояснює лише незначну
кількість випадків і не узгоджується з фактом
наявності міжмов. звукосимволічних зако­
номірностей. Так, поняття “маленький”
символізується в більшості мов, зокрема в укр.,
голосним “і ”.
3. розглядають як різновид заг. явиша —
звукозображувальності, до якої відносять також
зауконасл ідуваиия.
На відміну від останнього 3. має місце в тих
випадках, коли позначувані словами предмети
або явища не можуть бути виявлені за допомогою
психолінг. або статистичних досліджень.
Незважаючи на наявність безперечних
символічних відповідностей між певними
семантичними і фонетичними одиницями, між
тими й ін. немає однозначного зв’язку. Так,
поняття “маленький” може символізуватися в укр.
мові не тільки голосним “і”, а й приголосними
“м”, “ц”, “л”. Така символічна багатозначність
звуків, шо має, проте, певні межі, забезпечує
співіснування звукосимволічних правил і змінності
фонетичних систем у синхронії (від мови до мови)
і діахронії (у процесі іст. розвитку мови).
Усвідомлене озмістовлення звуку, зокрема,
3. має досить тривалу традицію в худож. практиці.
Це пов’язано, насамперед, з властивим поет,
мисленню оптимальним використанням
потенційних можливостей слова. Щодо цього
особливо важать творчі здобутки А.Рембо, який
у своєму сонеті “Голосні” знаходив до звуків
кольорові відповідники, франи. символістів,
В.Хлєбнікова, рос. і укр. футуристів, суч.
авангардної поезії.
Віктор Левнцький,
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.