Лексикон загального та порівняльного літературознавства

МОРАЛІТЕ

МОРАЛІТЕ — один із жанрів зх.-європ. театру
Пізнього сер-віччя. Первісно цією дефініцією
визначалися будь-які вірш. тв. моралізаторського,
алегоричного характеру, навіть не призначені для
сиени.
Перші драм. М. виникли у Франції в XIV ст.
(творчість Есташа Дешана). Однак вони були
позбавлені драм, дії, внутр, руху і досить безбарвні.
Розквіт жанру відноситься до сер. XV ст. В М.
викривалися пороки і недоліки як людини, так сусп-
ва і иеркви, прославлялась доброчесність. Дія
концентрувалася навколо однієї проблеми,
характери були відносно індивідуалізовані, проте їх
зображення досить наївне. Змістом М. були притчі
про неправедне життя, проповідувалася смиренність,
поміркованість, шо відповідало дидактичним
завданням театру (“Розсудливий і Нерозсудливий”,
1439; “Кожна людина”, 1493; “Сліпий тапаралттик”,
1496). Якшо містерія змальовувала іст. подію або
таку, шо на той час вважалася іст., то М. мало в основі
факт, взятий із щоденного життя, а елемент алегорії
виступав у ній на перший план.
Склалися два різновиди М.: “алегоричне М.”, в
яких всі чи майже всі дійові особи є алегоричними
образами, що втілювали ті чи ін. людські якості,
сили, абстрактні поняття тощо, і “історії”, в яких
діють живі особи, іноді, проте, також за деякою
участю алегоричних фігур. Використання алегорії
дозволяло авторам М. відгукуватися на події
сьогодення (“Базельський собор” Ж.Шателена,
1450, де діють С обор, Церква, Мир,
Справедливість, Єресь, Фанатики). З ’являлися й
мотиви антифеод. критики (“Злий, Багач та
Прокажений”, XV ст.). соц. сатири (“Торгівля,
Ремесло, Пастух”, XV ст.).
М. сприяло розвиткові шерегу драм, жанрів:
повчальної міщанської (бюргерської) драми, іст.
драми, побутової комедії, ф арсу й у сер. XVI
ст. воно поступово витісняється цими та ін.
жанрами, проте продовжує використовуватися у
різних нац. л-рах з тією чи ін. метою. Так, в XVI ст.
в Голландії М. слугували пропаганді ідей нац.
незалежності у боротьбі проти ісп. поневолення
(творчість редерейкерів), в Англії і Франції —
поширенню гуманістичних ідей В ід родж ення
(“Чотири стихії” Дж. Растелла, 1519; “Засудження
бенкетів” М. де ла Шене, 1507). В Україні М.,
вірніше різноманітні його елементи, зокрема,
алегоричні фігури, існували до XVIII ст. у межах
шкільного театру (“Трагедокомедія”
В.Лащевського, 1742; “Воскресіння вмерлих”
Ю.Кониського, 1747).
Трал, алегоричні персонажі М. перейшли в л-
ру Відродження (образ Часу у п’єсі Шекспіра
“Зимова казка”, Голод, Хвороба, Слава в
“Нумансії” М. де Сервантеса) і послужили основою
для низки образів світ, л-ри (Фальстаф у
В.Шекспіра — це персоніфікований Старий Гріх,
Гарпагон Ж.Б.Мольєра — Скупість).
Андрій Близнюк

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.