Лексикон загального та порівняльного літературознавства

МУЗИКА І ЛІТЕРАТУРА

МУЗИКА І ЛІТЕРАТУРА — види динамічних
мист-в, шо існують за ідентичними
закономірностями ритміко-мелодійно-словесного
інтонування (термін Б.Асаф’єва; Ритміка,
М елодика). Виражальні можливості М.
вважаються ширшими від Л. — гол. чином завдяки
гармонії у М. Проте, відсутність слова у багатьох
муз. жанрах обмежує зображальні можливості М.,
які властиві переважно Л. Муз. твори сильніше
впливають на емоції людини, Л. апелює до почуттів
і розуму водночас.
М. і л. були органічно поєднані у давн.
синкретичному мист-ві. Наявність багатьох
архаїчних малюнків-ідеограм, розвиток ієрогліфіки
на Сх. свідчать про те, шо колись малярство і Л.
розвивалися разом, поки їх шляхи не розійшлися.
Поєднання музики, танцю і слова в первісних
народів також можна довести. Проте, конкретний
період виникнення М.і л. як окр. видів мист-ва
визначити важко. В історії людства протягом
останніх тисячоліть М. і л., розвиваючись як
самостійні види мист-ва, постійно знаходилися у
взаємодії, взаємовпливі.
Існували дуже цікаві форми — напр., мотет ХП
— XIV ст., в якому одночасно виконувалося декілька
різних мелодій на один або декілька різних текстів.
Фольклор різних народів дає багато зразків
взаємодії слова і М. Кавк. ашуги, казах, акини,
укр. к о б за р і, рос. гусляри супроводжували
акомпанементом співання трад. чи власних текстів.
Існують численні пісенно-танцювальні, пісенні
та муз,- драм, форми у фольклорі та професійному
мист-ві — напр., греи, епіталама, андалузька
“канте хондо”, циганські танцювальні, укр.
коломийка, слов’ян, колядка, білор. лявоніха,
рум. донна, сер-віч. хорал, італ. багатоголосна
канцона Х\/-Х\/І ст., Прованс, балада, серенада
ХЧ/ІІ-ХУІІІ ст., нім. зінґшпіль, ром анс XIX ст.
З XVII ст. починається розвиток вел. літ.-муа
та муз,-драм, форм — кантати, ораторії, опери,
оперети. Треба зазначити, шо впродовж майже
трьох століть текст вищезгаданих жанрів мав меншу
худ. вагу порівняно з музикою.
У XX ст. відбувається посилення ролі тексту у
муа-літ. тв. — італ. естрадній пісні у її кращих
зразках і особливо в англо-амер. рок-музииі.
Виникають нові форми мелодекламації. Звертають
на себе увагу такі твор. експерименти, як
“Поеторія” Р.Щедріна та ін. Відбувається своєрідне
повернення до синкретизму на нов. витку “іст.
спіралі” — процес рівноправного, органічного
поєднання М. і л.
Лив. Іитерсеміотика, Література та інші
мнстеитва.
Валерій Юрушкевнч

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.