Лексикон загального та порівняльного літературознавства

НАРИС

НАРИС — трал, вважається епіч. вилом мал.
форми поряд з оповіданням та новелою, але
відрізняється віл них значно більшою “питомою
вагою” емпіричної достовірності, активізацією
пізнавальної функції та ,як правило, відсутністю
чіткої єдиної сюжетної лінії. Переважання
описовості та певна безсюжетність Н. зумовлена
вже тим, шо його увага зосереджена не стільки ю
розвиткові характеру через конфлікт із
середовищем, скільки на стані самого середовища.
Нерідко Н., оперуючи фактами, намагається
впливати на формування громадської думки,
втручатися в перебіг подій cyca життя. Це дало
підстави окр. вченим розуміти під Н. виключно
документальні тв. злободенної тематики, шо по суті
вилучає Н. з обігу худож. л-ри. Натомість Н., як і
більшість відносно “молодих” видів і жанрів,
розвивається на перетині суміжних галузей культ,
діяльності (л-ра, журналістика, наука та ін.). Тому
є підстава вважати Н, суміжним, літ,-
публіцистичним видом (поряд з памфлетом,
фейлетоном, есе). Як вид Н. характеризується
подальшим поділом на жанри: біографічний,
дорожній, наук.-популярний, публіцистичний,
лірико-філос. та ін. — залежно від предмету чи
способу зображення.
В історії нац. л-р Н. активізується в часи
переходу від одного cyca устрою до ін. (напр.,
1-а пол. XVIII ст. в Англії: Р.Стіл, Дж.Аддісон,
Ч.Лем). Найрозвиненішим Н. був у Франції та Росії
XIX ст. У творчості багатьох письменників із світ,
ім’ям Н. відігравав роль своєрідного ескізу, де
випробовувався матеріал, шо згодом вплітався в
худож. канву романів, повістей та ін., але іноді Н.
сам ставав провідною формою, так би мовити,
візиткою автора (Л.Бьорне, П. де Кок,
Г.Успенський, Ю.Фучик та ін.). Ті чи ін. жанри Н.
розвивали Ф.Т.Марінетті, Ч.Діккенс, О. де
Бальзак, Е.Золя, Гі де Мопассан, Г.Гайне,
М.Салтиков-Щедрін, [.Тургенев, Й.Крашевський,
В.Гіляровський, І.Бунін, М.Ґорький, Марк Твен,
Джек Лондон, Е.Кіш, К.Чапек, Ю.Смуул та ін. В
Україні майстрами Н. явили себе Г.Квітка-
Основ’яненко, Є.Гребінка, Марко Вовчок, Панас
Мирний, І.Франко, М.Коцюбинський, Ю.Липа,
В.Антоненко-Давидович, М.Йогансен, О.Дов-
женко, М.Бурбак, І.Чендей, В.Яворівський.
Межі Н. досить розмиті, тому буває важко
диференціювати його серед мемуарів,
фейлетонів та ін. “документально-худож.” тв.
Разом з тим як відносно самостійні явиша можуть
розглядатись деякі жанр, різновиди Н. — т. зв.
фізіологічний Н. або щотижнева хроніка.
Олександр Бойченко

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.