Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ОБРАЗНА АНАЛОГІЯ

ОБРАЗНА АНАЛОГІЯ — різновид
запозичення-, провокування метафоричного
зіставлення з відомим літ., фолькл., мист. тв., іст.
подією чи особою для глибшого розуміння автор,
задуму, ідеї, образу-персонажа. Розрізняється
підкреслена та притаєна O.a. Підкреслена O.a.
‘ часто позначається вже заголовком, де в більшості
випадків використано традиційний образ: “Новий
Робінзон (1779) І.Кампе, “Швайцарський Робінзон»
(1812) І.Вісса, “Польський Робінзон» А.Дига-
сіньського, “Гамлет Щигровського повіту» (1852) з
“Записок мисливця”, “Фаустус» Т.Манна, (1859)
та “Степовий король Лір” (1870)І.Тургенєва, “рос.
новела» “Леді Макбет Мценського повіту” (1865)
М.Лєскова, новела “Сільські Ромео і Джульетта»
(1876) швейц. письменника Ґ.Келлера, “Улісс”
Дж.Джойса, “Доктор Фауст” “Трістан — 1946”
поль. письменниці М.Кунцевич. O.a., що містяться
в заголовку, можуть нести сусп.-політ,
переосмислення трад. образу: антифашистський
роман К.Манна “Мефісто” (1936), кн. чес.
письменника Я.Отченашека — повість “Ромео,
Джульетта і темрява” (1956), роман “Кульгавий
Орфей» (1964).
O.a. заголовка може стосуватися не тільки
дійових осіб. Так, у антивоєнній драмі тур,
письменника Н.Хікмета “Дамоклів меч” (1978)
трад. образ використано як метафоричну
аналогію, шо визначає загальну сюжетно-тематичну
ситуацію. На O.a. побудовано всю образну систему
та розвиток сюжету “Майстра і Маргарита»
М. Булгакова.
Для O.a. часом вистачає самого антропоніма.
Леся Українка, іменуючи гол. героя поеми “Оргія”
Антеєм, цим стверджує ідею про доконечність
зв’язку мист-ва з нар. грунтом. Але в ін. випадках
у тексті тв. O.a. розтлумачується, надто коли вона
нетрад. В повісті І.Франка “Boa constrictor” (1878)
O.a. між Германом Гольдкремером і Змієм-полозом
розшифровується докладним описом картини з
зображенням цього хижака. Приклад потаєної O.a.
знаходимо в повісті О.Пушкіна “Пікова дама”:
Германн-Наполеон. Ше глибше прихована O.a. між
життям Чічікова й апостола Павла проймає “Мертві
душі” М.Гоголя. Особливий випадок являють O.a.
за принципом відштовхування. 1945 англ.
письменник Дж.Б.Прістлі видав роман про
фронтовиків, шо повернулися з війни, “Троє в
новому вбранні”. Роман здобув величезну
популярність, зокрема, його було 1946 пе­
рекладено рос. мовою. O.a. і внутр. полеміку з кн.
Прістлі містила назва і весь зміст роману
харківського письменника В.Добровольського
“Троє в сірих шинелях” (1948) про радянських
офіцерів і їх повернення до мирного життя. Гостро
полемічна O.a. — назва іст. повісті поль.
письменника Л.Кручковського “Кордіан і Хам”
(1932). Іменуючи Кордіаном обмеженого шляхтича
Чартковського, а Хамом справжнього нар. героя
Дечиньського, повістяр полемізує не стільки з
трагедією Ю.Словацького ‘Кордіан’’ (1831), як зі
шляхетською традицією трактування заголовного
образу.
Анатолій Волков

Категорія: Лексикон загального та порівняльного літературознавства

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.