Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ОЙКУМЕНА

ОЙКУМЕНА (від греи. оікео — нахиляю,
оіков — рід) — 1.У давн-грец. світі — землі як
греків, так і “варварів», відомі грекам й почасти
охоплені їхнім культ. ВПЛИВОМ;
2. У культурологічному сенсі — спільнота, що
може бути однорідною чи різнорідною з
генетичного погляду, але тяжіє до консенсусу;
‘єдиний культ, простір”. Вживання поняття О. в
компаративістиці дає змогу врахувати численні
й часом дисгармонійні явища, які свідчать про
доцентрові й відцентрові процеси, шо виникають
при контактах л-р. Так. напр., сх-с.лов’ян. л-ри
становлять типову О.; бувши певний час достатньо
однорідною частиною візант. культ, регіону, вони
від поч. тяжіли й до самостійного образу світу. На
грунті книжності Київ. Русі (давн-укр.) виникає л-
ра Московії, пов’язана з останньою генетично, але
вона від поч. прагне знайти власний образ світу,
визначений реаліями існування під монг. ігом; з
цього процесу постає потужна л-ра Росії. Укр. л-
ра. зі/равши ролю культтрегера в цьому процесі,
починає, в добу руйнації сер-віч. типу культури,
відчувати протилежний сильний вплив з боку рос.,
якого прагне позбутися в Х1Х-ХХ ст. Л-ра Білорусі,
шо також розвивалася на грунті візант. та київ.
традицій, згодом — під впливом л-р Росії та
Польщі, все ж таки набула певної оригінальності.
В цих л-рах позначалися, з різною інтенсивністю
— залежно від доби, але постійно, зх. культ, вплив,
рефлекс арабо-мусульманської культ.-літ.
зони тошо. Але в результаті об’єктивного процесу
формування нац. мови кожна з цих л-р явила нац.-
своєрідне обличчя. Отож відцентрові процеси в
О. не менш значні й результативні, ніж доцентрові.
Семен Абрамович

Категорія: Лексикон загального та порівняльного літературознавства

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.