Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ОНЄГІНСЬКА СТРОФА

ОНЄГІНСЬКА СТРОФА  — строфічна форма
роману в віршах О.Пушкіна “Євгеній Онєґін”. Вона
складається з 14 віршів, написаних чотиристоповим
ямбом із дотриманням правила альтернансу.
Формула O.e. — AbAbCCddEffEgg, де велика
літера позначає жіночу, а мала — чоловічу риму. О.с.
умовно поділяється на три катрени, кожний з яких
демонструє один з трьох типових способів римування
(відповідно: “перехресний”, “суміжний” і “кінцевий”)
і суміжноримованого дистиха. О.с. притаманна
тенденція до внугр. тематичної організованості: в ній
розрізнюються 4 композиційні періоди — перший
катрен вводить основний тематичний мотив строфи,
наступний — розвиває його, в третьому цей мотив
досягає кульмінації, а фінальний дистих-кода
афористично завершує його. Ця кода заслуговує на
особливу увагу. На відміну від нетрад. одичної
строфи ГЛержавіна з вірша “На новий 1797 рік»
(.AbAbCCdEdEfGfG), яка здогадно вплинула на
О.с.,-а також деяких строфічних форм, шо
“змагаються» з “онєгінською” (напр., 14-вірш в “Балі”
Є.Баратинського — AbAbcDcDeeFgEg),
суміжноримований дистих в O.e., відсутній у
вишенаведених прикладах, сприяє чіткому відчуттю
визначеності її меж, що робить цю строфу
подібною до англ. варіанту сонета.
Часто цей дистих містить у собі відтінок автор,
ставлення до тематичного мотиву, який
розгортається у строфі, шо також підкреслює її
завершеність. О.с. щодо цього може слугувати
такий приклад:
И вновь задумчивый, унылый Сумний, нахмурений, похилий
Прел милой Ольгою своей, Від дум. що мучать і гнітять,
Владимир не имеет силы Не має Володимир сили
Вчерашний день напомнить ей: Вчорашнє Ользі нагадать.
Он мыслит: «Буду ей спаситель. Він мислить: “Буду їй спаситель.
Не потерплю, чтоб развратитель Не стерплю я, щоб спокуситель
Огнем и вздохов и похвал Огнем зітхання і похвал
Младое сердие искушал, Збудив у ній гріховний пал;
Чтоб червь презренный, ядовитый Шоб ніжну лілії стеблину
Точил лилеи стебелек-. Гробак отруйний підточив,
Чтобы двухутренний иветок Щоб доранковий квіт одцвів,
Увял еціе полураскрытый». Розцвівшися наполовину».
Все зто значило, друзья: Це значило, читачу мій:
С приятелем стреляюсь я. Піду я з другом на двобій.
(О.Пушкін, “Євгеній Онєгін”)
(пер. М. Рильського)
Назагал O.e. являє собою худож. єдність
(ритмо-інтонаційну, синтаксичну, вірш, і римовану),
органічно пов’язану зі змістом “Євгенія Онєґіна»,
шо зумовило обмеженість її вживання в подальшій
поет, практиці. До поодиноких випадків вико­
ристання О.с. в рос. поезії ХІХ-ХХ ст. належать:
незакінчена поезія Пушкіна “Єзерський», поема
М.Лермонтова “Тамбовська скарбникарка”, в якій
є алюзія на пушкінський роман (“пишу Онегина
размером”), поема М.Язикова “Дипки”, яка, проте,
написана 5-тистоповим ямбом, поема Вяч.Іванова
“Дитинство» (“Младенчество»), яка містить натяк
на пушкінський текст (“Размер заветных строф
приятен”), поезія М.Волошина “Лист”, де є такий
вірш — ‘Как стих “Онегина» прозрачен” і деякі ін.
Звернення до О.с. в укр. поезії теж пов’язано
з пушкінською традицією: поема П.Куліша
“Грицько Сковорода”, поезія М.Рильського
“Пушкінський дім в Одесі”, поема О.Гаврилюка
“Львів” (1939), де автор зазначає, шо він “навік
вчарований великим автором “Євгенія Онєгіна”
— “ритм цей кований присвоїв».
О.с. зустрічається також у ін. слов’ян,
письменствах. Так, її застосував чес. поет І.Маген
в епіч. поемі «Scirocco” (1923).
Перекладачі роману О.Пушкіна здебільшого
зберігають О.с. (в Україні — М.Рильський. в Польші
— Л.Бельмонт і Ю.Тувім).
Є факти модифікації О.с. (напр., у рос.-лит.
поета ХІХ-ХХ ст. Ю.Балтрушайтіса вона
перетворюється на тверду строфічну форму).
Борис /ванюк

Категорія: Лексикон загального та порівняльного літературознавства

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.