Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ПРЕРОМАНТИЗМ

ПРЕРОМАНТИЗМ (відфранц. preromantisme)
— своєрідний перехідний етап в європ. л-рі 2-ї
пол. XVIII ст., від сентименталізму до
романтизму, а в ширшому іст. контексті — від
ідеології Просвітництва до романт. світовідчуття.
Сам термін був введений Д.Морне в праці “Огляд
історії французької літератури” (1909). Ряд
дослідників ототожнюють поняття “сенти­
менталізм” і “преромантизм”. Справді провести
чітку межу між цими напрямами дуже важко: для
обох характерне розчарування в можливостях
розуму, відмова від просвітницької гармонії,
звертання до світу почуттів, інтерес до екзотики,
нац. коренів, фольклору. Однак існує низка
відмінностей: як правило, у сентименталістів
переважає звертання до суч. дійсності, тоді як
преромантики першими звернулись до іст,
минулого, надмірна чутливість героїв
сентименталістів змінюється загадковістю та
непередбаченістю людських пристрастей у
преромантиків. Критика просвітницького
раціоналізму в сентименталізмі поступається місцем
повному його запереченню у преромантиків.
В естет, плані преромантики продовжили та
розвинули започатковану ще просвітителями
полеміку з класицизмом, але в той же час піддали
критиці й естет, постулати Просвітництва. На
противагу класицистському ідеалові морально-
прекрасного висувається поняття мальовничого,
яке аж ніяк не завжди містить у собі етич. момент
(напр., мальовничість корабельної аварії, негоди,
руїн). Нове естет, поняття стосувалося не тільки
малярства, але поширилось і на поезію, садове
мист-во (англ. парки).
Другим важливим елементом преромант.
естетики стало саме поняття романтичний. Воно
походить від слова “romance”, шо означало сер-
віч. лицарські романи, насичені фантастикою,
таємницями, чудесами. Просвітницька критика
негативно ставилася до цього поняття, під ним
розумілося шось нераціональне, те. шо суперечить
життєвій правді. В П. ці явиша стають основними
естет, значущими категоріями, поряд з
меланхолійно вразливим героєм тв. Надалі термін
“романтичне” з Англії потрапляє до Франції та
Німеччини і вже там стає основним гаслом і назвою
напряму в л-рі та умонастрою епохи.
Третьою важливою категорією П. стає поняття
“готичний”. У епоху Просвітництва “готичний” був
синонімом “варварський” і вживався в основному
стосовно архітектури Сер-віччя. Наприкін. XVIII
ст. відроджується інтерес до готичної архітектури,
а слово ’’готичний” починає застосовуватись до л-
ри (“Готичні повісті” Г.Уолпола, Д.Бекфорда,
А.Радкліф, Ж.Казота).
Декларацією естетики П. вважається брошура
англ. поета Е.Юнга “Роздуми про оригінальну
творчість. Лист до автора “Грандісона” (1759), в
якій автор звинувачує тогочасних англ. літераторів
у рабському наслідуванні древніх. У майстрів,
вважає Е.Юнг, слід вчитися їхнього методу, а не
копіювати їх тв. Неперевершеним зразком щодо
цього для Юнга є В.Шекспір. Преромантики також
високо цінували Е.Спенсера та Л.Мільтона і
заперечували авторитет класициста А.Попа.
Найвидатнішими представниками П. в Англії були
Д. і Т.Уортони. Д.Макферсон, Т.Персі, Уолпол,
Т.Грей, Т.Чаттертон. Заг-європ. відомість набула
талановита м істи ф ікац ія шот/і. епосу
Макферсона “Твори Оссіана, сина Фінгала”
(1765).
У Франції риси сентименталізму та П.
зливаються в творчості Ж .Ж .Руссо і Ж.-
A.Бернардена де Сент-П’єра (“Поль і Віржінія”).
В Німеччині ідеї П. були сприйняті поетами
геттінгенської школи і бурі та натиску (Ф.-
Г.Клопщток. І.-Г.Гердер, І.Г.Фосс, ранній
Й.В.Гьоте). Певного впливу П. зазнали Д.Барло,
Ф.Френо, Ч.Браун (США), К.Кішфалуді, Д.Бержені
(Угорщина), В.Альф’єрі, В.Монті, У.Фосколо
(Італія). Г.Державін. М.Карамзін, В.Жуковський,
B.Озеров. М.Гнєдич, П.Вяземський, молодий
0.Пушкін (Росія).
Як вже було зазначено, провести чітку межу
між сентименталізмом. П. і власне романтизмом
неможливо, хоча низка дослідників вважають
рубежем, що їх розділяє. Французьку революцію.
Внаслідок випереджаючого сой,-політ, та духов,
розвитку Англії XVIII ст. П. раніше і яскравіше
проявився саме там, проте принципової типол.
різниці між цими напрямами не існує, всі вони тою
чи ін. мірою тяжіють до бароково-символічного
метолу відображення дійсності.
Див Оссіанізм
Юрій Попов

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.