Лексикон загального та порівняльного літературознавства

ПСЕВДОНІМ, ПСЕВДО

ПСЕВДОНІМ, ПСЕВДО (від грец. рхеисіоя —
вигадка, брехня + опута — ім’я) — вигаданий
антропонім. яким автор заступає своє справжнє
ім’я, в письмовому тексті або публічній діяльності
(політика, мист-во). У багатьох випадках П.
витискають у читацькій свідомості справжнє
прізвище автора: Мольер (Поклен), Вольтер (Аруе).
Ж ан Поль (Фрідріх Ріхтер), Новалліс (фон
Гарденберг), Стендаль (Анрі Бейль), Болеслав Прус
(О.Гловацький). Габріела Запольська (Корвін-
Піотровська), Максим Горький (О.Пешков). Ільф
(І.Файнзільберг), Євгеній Петров (Катаев), Янка
Купала (І.Д.Луневич), Якуб Колас (І.М.Міцкевич).
Кіндрат Крапива (Астахович). Іржи Восковець
(Вахсман). В укр. письменстві: Панас Мирний
(О.Я.Рудченко). І.Білик (І.Я.Рудченко), Леся
Українка (Косач-Квітка), М арко Черемшина
(І.Семенюк), Олександр Олесь (Кандиба), Микола
Хвильовий (М.Фітільов). Остап Вишня (Губенко).
В.Чечв янський (Губенко), Леонід Первомайський
(І. Ш. Гуревич). Використання П. може
спричинюватись розмаїтими сусп. та особисто-
біографічними чинниками: наголошування
традиції, най. приналежності, певних твор. або
людських рис. бажання зберегти інкогніто, станові
забобони, цензурні умови, побоювання
переслідувань, нерішучість авторів-початківиів,
наявність однофамільників або родичів, шо
працюють на тій самій царині.
Існують ретельно розроблені класифікації П.
як за формально-ономастичними ознаками, так і
за причинами вживання. Серед них і чинник
міжнац. культ, взаємин. Так за доби гуманізму
орієнтація на ант. культуру спричиняла появу
латинізованих П. (фон Гоген Гайм > Парацельсус)
Деякі з них: алонім — П., який насправді є ім’ям
ін. особи; етнонсевдонім — шо наголошують нац.
приналежність автора (Лариса Петрівна Косач >
Леся Українка): псевдоєтноиіми, шо притаюють
справжню національність автора: три письменники
польського походження майже сучасники, шо
увійшли в письменство як класики відповідно англ..
ф ранц., рос. л-р — Д ж озеф Конрад
(Коженевський). Гійом Аполінер (Костровшький),.
Олександр Грін (Гріневський). Псевдоандронш—
підпис, шо має форму чоловічого імені, яким
користується жінка-авторка (Жорж Санд. Марко
Вовчок). Протилежність П. — автонім.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.