Лексикон загального та порівняльного літературознавства

РЕГІОН КУЛЬТУРНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ І ЗОНА КУЛЬТУРНО-ЛІТЕРАТУРНА

РЕГІОН КУЛЬТУРНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ І
ЗОНА КУЛЬТУРНО-ЛІТЕРАТУРНА —
спільнота вел. групи культур, у тому числі л-р. що
їх розвиток і функціонування визі іачаються поряд
із заг. для всіх л-р світу ознак, властивими саме
цьому регіонові ознаками. Такі особливі ознаки
зближують л-ри даного регіону між собою та
відрізняють від л-р ін. регіонів. Дослідження Р.к,-
л. проводиться як у синхронному, так і діахронному
аспекті.
Чітко визначеним Р.л. був ант. Починаючи з
Сер-віччя до сьогодення існують європ.-христ..
бл.-сх.-мусульм., пд.-аз.. далекосх..
африканський культурно-літературий
регіон У кожному регіоні внаслідок впливу
протягом віків певних іст., рел., культ, чинників
витворилися явиша. шо характерні саме лля і іього
Р.к.-л. на відміну від ін.
У Р.к.-л. виділяються з більшою чи меншою ясніспо
З.к.-л. Тут поряд із властивими цьому Р.к.-л. ознаками
існують специфічні саме для певної зони. “Гак. чітко
вирізняються в європ. регіоні сл ов’янська,
скандинавська, латиноамериканська культурно-
літературні зони. З.к.-л. — поняття іст. змінне та
відкрите. V відповідні періоди чітко виокремлювалися
такі З.к.-л. як австро-дунайська, що охоплювала терени
Імперії Габсбургів. або совєтська. З.к.-л. можуть взаємно
накладатися: слов’ян, та балкано-каргіатська. До складу
більшої — входити менші: сканд. З.к.-л. як частина
балтійської культурно-літературної зони, або
совєтська З.к.-л. як частина З.к.-л. “соціалістичних
країн”.
Р.к.-л. і З.к.-л. визначає подібність культури
(пар. поет, і муз. творчість, танці, побут, звичаї,
одяг, а також профес. мист-во і л-ра) групи
народів. Р.к.-л. і З.к.-л. не можуть бути виділені
на основі однієї ознаки, але тільки шляхом
системного поєднання низки параметрів, при
наявності т.зв. пучка диференційних ознак (ДО).
Суттєвим параметром є мов. близькість. Так,
слов’ян, зона об’єднує народи, які користуються
близькоспорідненими мовами. Але сама по
собі мов. близькість не визначає приналежності
до Р.к.-л. Л-ри європ. регіону створюються
переважно на індо-європ. далекоспоріднених
мовах, але до цього Р.к.-л. входять угор., естон.,
баскська та ін. л-ри на неспоріднених мовах. Бл –
сх. культ. Р.к.-л. об’єднує поряд з арабами
іраномов. (фарсі, таджики, афганці, белуджі та
іі! ) та тюркомов. (турки-османи, азербайджанці,
туркмени, узбеки та ін.) народи. Більше важить
мов. близькість для З.к.-л. Між ін., можна навести
приклади. До сканд. зони належать, насамперед,
близькоспоріднені за мовою (і за етногенезою) пн-
герм. народи: шведи, норвежці, ф арьорц і,
ісландці, але також не споріднений їм фін. народ
(суомі).
П орівн. розгляд регіональної, а надто
зональної групи л-р становить вел. інтерес, бо
всередині зони під впливом чинників іст., культ.,
мов близькості рясно виступають явиша
подібності.
П оряд з термінами Р.к.-л. та З.к.-л.
використовуються терміни “регіональна система”
та “зональна система”. Вони відображають
важливий для суч. науки систем, підхід.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.