Загнітко А. П. Український синтаксис: навчально-практичний комплекс. Хрестоматія.

М.В. Павлович БЕЗПРИЙМЕННИКОВЕ КЕРУВАННЯ

загрузка...
Граматичний зв'язок між словами, зокрема безприйменникове (безпосереднє) 
керування, здебільшого однаковий в українській і російській мовах. Якщо 
візьмемо для порівняння кілька дієслів, то після них в обох мовах залежне слово 
стоятиме в тому самому відмінку, наприклад: бити (кого, що; ким, чим) ворога, 
бити молотком - бить (кого, что; кем, чем) врага, молотком; бажати (кого, 
чого) щастя - желать (кого, чего) счастья; вести (кого, що; за ким, за чим) 
боротьбу, вести за собою - вести (кого, что; за кем, за чем) борьбу, за собой; 
гребти (що, чим) сіно, гребти граблями - грести (что, чем) сено, граблями; 
окати (що, чим) жито, жати серпом - жать (что, чем) рожь, серпом; знати 
(кого, що; про кого, про що) мову, знати про Ефіопію - знать (кого, что; о ком, о 
чем) язик, знать об Зфиопии; кинути (кого, що; ким, чим) камінь, кинути 
каменем - бросить (кого, что; кем, чем) камень, бросить камнем; ламати (кого, 
що; ким, чим) кукурудзу, ламати руками - ломать (кого, что; кем, чем) кукурузу, 
ломать руками; набриднути (кому, чим) слухачам, набриднути повчаннями -
ішдоесть (кому, чем) слушателям, надоесть нравоучениями; оволодівати (чим) 
наукою - овладевать (чем) наукой; рубати (кого, що; чим) ялину, рубати 
сокирою -рубить (кого, что; чем) елку, рубить топором. 
Як видно з наведених прикладів, деякі дієслова вимагають після себе 
додатків у різних відмінках, причому виразно виступають стилістичні відтінки: 
гребти сіно (об'єкт дії), гребти граблями (знаряддя дії); так само кинути камінь і 
кинути каменем, рубати ялину і рубати сокирою та ін. 
Якщо знати мову, то, очевидно, йдеться про ґрунтовні знання, а знати про 
Ефіопію - це чути, мати досить поверхове уявлення про неї. Такі ж відтінки в 
значенні мають і звороти: говорити що - говорити про що, нагадати що — 
нагадати про що, повідомити що - повідомити про що. 
254 
Тема І. Синтаксис словосполучення 
Проте в українській мові буває дублетне керування (без відтінків значень) 
після таких дієслів: вважати (ким, чим і за кого, за що) доцільним, вважати за 
доцільне; доглядати (кого, що і за ким, за чим) дитину, худобу, доглядати за 
дитиною; користуватися (чим і з чого) правами, з прав; нехтувати (кого, що і 
ким, чим) правила, правилами; навчати (чого і чому) грамоти, грамоті; співати 
(чого, що) пісень і пісні; хворіти (чим і на що) грипом і на грип та ін. 
У „Курсі сучасної української літературної мови" зазначається, що „...така 
синтаксична строкатість є явище негативне і буде усунена в процесі дальшого 
нормування літературної мови" (стор.15). 
Словники (Русско-украинский словарь. Українсько-російський словник, далі 
скорочено РУС і УРС) теж фіксують такі хитання. Спочатку вони наводять більш 
поширену форму керування, а перед менш вживаною ставлять позначку *редко. 
Отже, в розвитку української мови одна з форм набирає дедалі більшого 
поширення і стає літературною нормою. 
Незначні відмінності в керуванні в українській мові порівняно з російською 
призводять часом до стилістичних помилок. Так, і в учнівських письмових 
роботах, і в газетах можна натрапити на неправомірні конструкції „В майстернях 
ми набуваємо навички роботи з реальними інструментами". „В семирічку 
набирає значення розвиток хімічної промисловості", „ Молодь опановує 
знаннями", „Запобігти втрат зерна під час збирань", „Червона армія нанесла 
нищівний удар фашистам ", „ У бою з партизанами фашистський полк потерпів 
поразку" та ін. 
Дієслово набувати у першому реченні вимагає після себе додатка в родовому 
відмінку - набуваємо навичок, так само набувати сили, форми. Проте набувати в 
значенні наживати, нагромаджувати залежне слово стоїть у знахідному відмінку: 
набувати гроші, хату (див. УРС, т. II, стор. 563). 
У такому самому значенні, як набувати (ставати якимсь), вжито в реченні 
слово набирати, після якого додаток стоятиме теж у родовому, розвиток хімічної 
промисловості набирає не вирішального значення, а вирішальне значення. 
У наступному реченні учні вжили русизм - „нанесла удар", не знаючи 
точного відповідника завдала, після якого залежне слово матиме форму 
знахідного відмінку - Червона армія завдала нищівного удару фашистам (бо 
завдати поразки (пор. з російським висловом нанести поражение). Після завдати, 
вжитого в прямому значенні, додаток стоятиме у знахідному відмінку: завдати 
на плечі мішок, в'язанку дров (див. УРС. т. II, стор. 15). 
Дієслово дякувати вимагає після себе давального, а не родового - дякувати 
вам, а не „вас". 
Між дієсловом опановувати і наступним додатком природніший зв'язок у 
знахідного, а не орудного відмінка - Молодь опановує знання, науку, мову (див. 
УРС, т. НІ, стор. 127). 
Формою давального, а не родового відмінка виражається додаток після 
запобігати, отже, треба запобігати не „втрат, помилок", а втратам, помилкам. 
Таке дієслово має ще інші значення. Людина може запобігати перед начальством 
(перед ким - посереднє керування); вона може шукати вигоди, звідси запобігати 
милості - залежне слово стоїть у родовому відмінку. 
У дальшому реченні, замість русизму „потерпів" поразку, треба вжити 
зазнав (чого) поразки. Так само зазнати лиха, горя, злиднів (пор. російське 
потерпеть несчастье, горе, испьітьівать лишения). 
255 
УКРАЇНСЬКИЙ СИНТАКСИС: ХРЕСТОМАТІЯ 
Повідомляти відповідає російському соообщать, але на відміну від 
російського слова сообщаю вам треба вживати повідомляю вас. 
Трапляються також помилки в керуванні після таких дієслів: дорікати, 
докоряти „учня" (замість правильного дорікати, докоряти учневі; навчати 
„мові" замість правильного навчати мови та ін.). 
Виникають труднощі і при безпосередньому іменниковому керуванні. 
Здебільшого після віддієслівних іменників залежне слово стоїть у тих самих 
відмінках, що й після дієслів, від яких ці іменники утворилися. Отже, набування 
(чого) навичок, набирання (чого) сили, подяка (кому) товаришам, запобігання 
(чому) появі, навчання (чого) мови, докір (кому) учневі та ін. 
Коли після дієслова додаток стоїть у знахідному відмінку, то іменники від 
цього слова керують залежним словом у родовому відмінку без прийменника або 
з прийменником до: постачати (кому, що) фабрикам сировину - постачання 
фабрикам сировини, читати книжку — читання книжки, ненавидіти ворога — 
ненависть до ворога, любити батьківщину - любов до батьківщини. 
Тут розглянуто тільки деякі складні випадки віддієслівного та іменникового 
керування. В роботі вчителя можуть виникнути сумніви щодо правильності 
форми у керуванні слів, ужитих учнями в письмових роботах. У такому разі треба 
звернутися до згаданих словників, а також навчити учнів користуватися ними. 
Оиубл.: Українська мова і література в школі. - 1963. - №8. - С. 82-83.
загрузка...

.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.