Лексикон загального та порівняльного літературознавства

СЕЛЯНСЬКИЙ СИНДРОМ

СЕЛЯНСЬКИЙ СИНДРОМ (або
рустикальний синдром — від лат. rustievs —
простий, селянський). Специфічний феномен у
країнах постсовєтської ойкумени, зокрема в
Україні) та деяких країнах “третього світу”, коли
переважна більшість літераторів (письменників,
редакторів часописів, критиків), завдяки їхньому
селянському походженню зумовлена у своїй
творчості рустикальним світоглядом. Наслідками
С.с. в укр. л-рі є: 1) вел. кількість тв. квазііст.
тематики, 2) домінування псевдокласицизму,
формально зорієнтованого на взірці XIX ст.,
антиурбаністичний контекстуалізм, 4) дидактична
обтяженість худож. текстів, 5) cou.-політ,
заангажованість л-ри (“соцарт”, “нацарт”), 6)
вузькість най. складової, 7) присутність держави в
організаційній сфері літ.-видавничого процесу, 8)
нерозвиненість літ. критики, її спрямованість на
взаємозахвалювання. Особливістю феномену С.с.
є ворожість рустикальної літератури до побудови
будь-якої ієрархії якості літ. текстів, настанова на
сприйняття худож. тексту за його інформаційним
наповненням, етич. змістом, але не за формою.
Текст сприймається не як річ-у-собі, шо існує за
власними законами (мов., тропними,
герменевтичними, деміургійними), а як річ-для-
чогось, шо має виконувати дидактично-освітню,
соц., напр., “визвольну” функції.
Володимир Єшкілєв

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.