Лексикон загального та порівняльного літературознавства

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД (МЕТОД)

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД (МЕТОД) — напрям
методології наук, пізнання, основу якого складає
дослідження об’єкта як системи. Уявлення про
систему виникло вже в давн-грец. філософії й науці
(Евклід, Платон, Арістотель). Засади С.п.
розроблялись нім. клас, філософією (І.Кант,
Ф.В.И.Шеллінг, надто гегелівська діалектика). З
сер. XIX ст. створюються системні змістовні теорії:
еволюційна теорія Ч. Дарвіна, генетика Ґ.Менделя,
періодична теорія Д. Менделєєва, теорія
відносності А.Ейнштейна тошо. У науці
здійснюється перехід від першого етапу пізнання
— безпосереднього знання, коли дослідження
спрямовувалося на певний предмет, а завдання
дослідника полягало в розкритті, пізнанні явища з
нього самого, — до дослідження системного. Тобто
це шлях від наук, предметоиентризму до
системоцентризму, від опису й пізнання явиш або
їх суми до вироблення наук, законів. Системні
уявлення стали найсуттєвішими складниками всіх
царин науки. В наш час жодна конкретна наука
не може функціонувати без таких уявлень і
відповідних понять і термінів.
Як у будь-якій науці, С.п. доконечний у літ-
знавстві при розгляді всіх його різнорівневих
об’єктів від світ, л-ри до окр. тв., при вивченні
співвідношення л-ри з ін. царинами культури:
видами мист-ва, науки, філософії, релігії, при
дослідженні міжнац. взаємовідносин. Думки про
системність л-ри висловлювалися Арістотелем,
Г.Галілеєм, Ґ.В.Ф.Ґегелем, М.Чернишевським, але
розвиток С.п. дістає з початком глибшого вивчення
світ, л-ри в зв’язках з поняттям “середовища” в
культурно-історичній школі.
У новітньому літ-знавстві щодо С.п.
висловлювано різні ПОГЛЯДИ: від скептичних
заперечення його доцільності до думки
структуралістів, нібито лише системно-структурні
методи забезпечують справді наук, точність.
При С.п. різноманіття літ. явиш розглядається
не просто шухлядково, але простежується
функціонування різних типол. систем, зокрема,
системи епох (або менш тривалих періодів): культ.-
нац., зональних, регіональних; худож. (системи
напрямів, стилів, жанрів). С.п до вивчення літ.
процесу поєднує іст. і теор. методи, сприяє
подоланню дослідницького суб’єктивізму, закладає
підвалини для порівн.-типол. аналізу.
С.п. луже продуктивний при дослідженні
творчості письменника як цілокупності, як худож.
системи. Кожен худож. досконалий тв. є також
організованим цілим, системою (точніше, системою
систем різних системних рівнів), змістовно-
формальною єдністю. Ця єдність детермінована
взаємозумовленістю, взаємонеобхідністю,
нерозривністю всіх складників різних рівнів.
С.п. створює міцні підвалини для порівн.-типол.
вивчення літ. явиш.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.