С. Мечник - Від опричнини до КҐБ. Духовність московського імперіялізму

ДЕСПОТИЗМ, ТОТАЛЬНИЙ ТЕРОР

В білій імперії:
Особиста участь царів у вбивствах членів
власних родин. Винищення Іваном ІУ-Ґрозним
найбільшої частини боярства, що творило опо­
зицію проти його деспотії. Остаточна ліквідація
боярства Петром І-Великим і створення служи­
вого дворянства, введення горезвісної «табелі
ранґів» (14 кляс державних урядовців), ліквіда­
ція «реформами» прадавніх традицій республі-
канства в Новгороді (віче) і на Україні (вибори
за гетьманської козаччини відкритим голосу­
ванням урядовців, суддів, сільських і міських
зверхників, старшин і самого гетьмана). Введен­
ня за царату кастовости. Масові заслання на Си­
бір («. . . тісно було вж е на каторзі сибірській»9
за часів Олександра III) родин цілих різних про­
шарків неросійського населення, фізична лікві­
дація або заслання на Сибір цілих полків (де­
кабристських), насильне переселення неросійсь­
ких народів з їхніх етнографічних земель і по­
селення на їхнє місце інших народів. Напри-
9 Там ж е, стор. 232.
19 клад, виселення за Катерини ІІ-Великої насиль­
но запорожців і цілої майже лівобережної Ук­
раїни на Кубань і передкавказзя. Найжорстокі-
ша ліквідація політичних опозиційних угрупо­
вань (кирило-методіївці, декабристи, народо­
вольці й багато інших) усіма царськими уря­
дами.
Тотожне в червоній імперії:
Ліквідація за наказом Сталіна його першої
дружини-грузинки і всієї її рідні. Власноручне
вбивство Сталіним другої своєї дружини Надії
Алілуєвої. Введення Леніним масового терору
з офіційною назвою «червоного терору». Пого­
лівне фізичне винищення Леніним опозиції: ці­
лої фракції есерів в першому Совєті народних
депутатів і есерівських наркомів (міністрів), що
були, поруч з большевиками, членами першого
советського уряду. Ліквідація Леніним посталих
після революції самостійних, визнаних закор­
донними урядами, народніх неросійських рес­
публік. Поголівне фізичне винищення Леніним
учасників Кронштадського повстання і цивіль­
ного населення міста Кронштадта (повстання
було під гаслом «За народну владу без кому­
ністів!»; до речі, більшість повстанців були ук­
раїнцями, бо, як відомо, Балтійська фльота фор­
20 мувалася майже з українців). Криваві розправи
з повстанцями проти совєтського режиму в не­
російських республіках. Масові заслання на Си­
бір за Сталіна (свідчення самого Хрущова в його
доповіді на XX з’їзді КПСС: «… адже, всім ві­
домо, що було так: пішов у нічому невинний
чоловік ранком на працю, а повернувся з пра­
ці, якщо повернувся, через десять років — ро­
дина не впізнала».). Найжорстокіші розправи
з політичними угрупованнями (СВУ, СУМ, даш-
наки, басмачі, «Промпартія» й багато відомих
інших). Фізичне винищення Сталіним усіх
членів «ленінського» ЦК — Бухаріна, Зінов’є­
ва, Рикова, П’яткова й інших. Фізичне вини­
щення Малєнковим найдовіреніших співпраців­
ників Сталіна — Берії, Поскрьобишева й зас­
лання інших найвизначніших сталінців на Си­
бір. Заслання Хрущовим Малєнкова, Молотова,
Каґановіча, Булґаніна й їхніх найближчих «со­
ратників». І, нарешті, заслання Брежньовим
Хрущова та його найближчих співпрацівників.
Введення в червоній імперії нової «оприччи-
ни» — різних органів «державної безпеки». Ви­
користання Сталіним вбивства С. Кірова (за його
ж наказом!) для розстрілу багатьох тисяч «по­
тенційних» ворогів (з видрукуванням у пресі
довгих списків розстріляних!). Фізична лікві­
дація вищого командного складу червоної ар­
мії (головне, національних, тобто, неросійських
21 кадрів). Розстріл за наказом Сталіна тисячів
вояків, підстаршин і офіцерів, що попали (не з
власної провини, а через нездарність самого
Сталіна і його «нового» вищого військового ко­
мандування) до фінського полону під час спро­
би загарбання Фінляндії (грудень 1939 р. — бе­
резень 1940 р.). Розбудова відомої петрівської
«табелі ранґів» — створення ще й понині паную­
чої відомої «номенклятури». Масове виселення
народів з їхніх етнографічних територій і по­
селення на їхнє місце інших народів (напри­
клад, масове насильне переселення українців до
Казахстану). Найжорстокіші розправи за Ма-
лєнкова, Хрущова і Брежньова з усіма новопо­
сталими опозиційними силами, в першу чергу
— з національними. Найлютіший кривавий те­
рор проти населення збоку органів безпеки —
ЧК, ОҐПУ, НКВД, НКҐБ, МВД, МҐБ, КҐБ.
Отже, щодо деспотизму і тотального терору
в червоній імперії немає чогось, чого б не було
в історії білої імперії. Леніна, Сталіна, Малєн-
кова, Хрущова і Брежньова можна характери­
зувати тільки як послідовних учнів і виконав­
ців волі та заповітів своїх історичних предків
— царів.

Категорія: С. Мечник - Від опричнини до КҐБ. Духовність московського імперіялізму

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.