Наведемо в скороченому вигляді агентурну
діяльність аґента Н К ҐБ Андрія Печери, яка
рівночасно покаже нам пляни ворога, які він
при допомозі таких як Печера проводив у ж ит­
тя. Андрій Печера виступав також як Печара.
Печера Андрій родом походив із Закарпат­
тя. Він закінчив гімназію у Мукачеві, був офі­
цером чеської армії, де закінчив курси контр-
розвідчої праці й був у чеській контррозвідці.
Після падіння ЧСР, він перебував спершу у Бра-
тіславі, потім у Німеччині та на окупованих нім­
цями теренах Польщі. Від 1940 р. почав працю­
вати в німецькій розвідці. В час німецької оку­
пації України деякий час перебував в Криму.
Києві й Львові, де заанґажувався на працю та ­
кож в угорській розвідці. У Львові його заареш ­
тувало було Гестапо, але на інтервенцію угор­
ської розвідки його звільнили. Він домовився
тоді співпрацювати також і з Гестапо. Печера
мав зв’язки зі станицями ґестапо у Львові, Дро­
гобичі й Сколім. Найближчим його співробітни­
ком та товаришем був чоловік невиясненої на­
ціональносте, який виступав під прізвищем Бед-
наж і Боднар.
9|* Визвольний Шлях, вересень 1961, кн. 9/93, стор.
978.
256 На могилі Провідника ОУН Степана Баядери.
Вальдфрідгоф, Мюнхен. У 1943 р. Печера і Боднар почали шукати
зв’язків з ОУН і УПА, ніби з метою проваджен­
ня переговорів з німецькою владою. Печера про­
понував УПА пов’язатися з англійською розвід­
кою при допомозі чеського фольксдойча. На це
все СБ звернула окрему увагу, вважаючи Пече­
ру за провокатора. І він зник з цього обрію. У
1944 р. Печера випадково зустрів у Стрию свою
землячку Віру Давидович, яка перейшла 1940 р.
з Закарпаття до Галиччини й активно працю­
вала в комсомолі. Під час відступу большевиків
їй було вироблено українські документи, з яки­
ми вона переїхала до Стрию. Там жила вона в
одній польській родині, й працювала в совєтсь-
кій розвідці, підтримуючи контакт із нею через
розвідчика, котрий часто приїздив в уніформі
офіцера власовської армії.
Ще перед зустріччю з Вірою Давидович, Ан­
дрій Печера виявив свої симпатії до комуністів.
Але йому раніше не вдалося налагодити зв’яз­
ку з большевицькою розвідкою. Він лишив Да­
видович листа, в котрому заповідав зустріч, в
разі приходу до Стрию большевиків. Одначе
з технічних причин Печері знову не вдалося
пов’язатися з советською розвідкою, як то він
плянував у своєму листі.
Після зайняття советською армією Хусту,
НКҐБ заарештував Печеру. Він покликався на
свої раніші намагання співпрацювати з совєтсь-
17
257 кою розвідкою, подаючи за свідка Віру Дави-
дович. Після перевірки, Н КҐБ прийняв Печеру
на працю. Він був призначений до ген. Абрага-
мова, який мав свій штаб у Братіславі. Началь­
ником Печери був капітан Морозов.
Ген. Абрагамов мав завдання підготовити все,
щоб Карпатська Україна «добровільно» приєд­
налася до УССР. Треба було усунути всі чеські
впливи й довести, що закарпатські українці не
хочуть нічого спільного мати з чехами. Н К ҐБ мав
докази, що коли поставити питання перед україн­
цями, куди б вони бажали приєднатися, — до
ЧСР чи УССР? — вони виберуть ЧСР. Першим
доказом цього було те, що українці почали масо­
во зголошуватися до новотвореної чесько-сло­
вацької армії. Н КҐБ офіційно не міг ставити пе­
решкод цьому й мусів діяти виключно агентур­
ним шляхом.
Абрагамовим був укладений такий плян: до
штабу чехо-словацького армійського корпусу в
Риманові післати свого аґента українця, що ви­
ступав би як чех. Завдання аґента було — пере­
вірити роботу всіх штабовиків і припильнувати
всіх українців, які зголошуються до тієї армії.
Цей плян для Н К ҐБ було легко зреалізувати,
бо капітан Морозов був керівником розвідки
при одному з словацьких партизанських відді­
лів під час війни. Тепер Морозов офіційно вис­
тупав як офіцер зв’язку між штабом корпусу
258 та совєтською владою, тобто російською. Капі­
тан чеського війська Шевчик в партизанському
відділі був при штабі. В новоформованій чесь­
ко-словацькій армії Ш евчик був помічником
Морозова й одночасно начальником розвідчого
відділу корпусу. Капітан Морозов доручив Пе­
чері реалізувати плян Абрагамова, нічого не
сказавши про те Шевчикові.
Одночасно Морозов порадив Шевчикові ство­
рити при другому відділі перевірочну комісію,
що мала б завдання викривати мадярів, які
вступають до чеської армії, подаючи себе за
українців, чеських німців, або словаків. Як ко­
лишнього офіцера чеської армії, який пройшов
контррозвідчі курси, Шевчик призначає Пече­
ру, що саме на той час зголосився до корпусу,
до перевірочної комісії другого відділу. Пече­
ра приступив до праці й мав виконати такі зав­
дання, отримані від Н КҐБ:
Порядним людям, свідомим українцям, ко­
лишнім чеським громадянам, які зголошуються
до чеського війська, пришивати різні «провини»,
як коляборацію з німцями, антисемітизм, воро­
ж у настанову супроти чехів. Всі такі причини
мають бути перешкодою для вступу в чеську
армію.
Тих же, що вж е раніше вступили до війська,
або прибували з інших місцевостей уже оформ­
леними до військових частин, передовсім інте-
259 ліґенцію, намовляти до дезертирства, повернен­
ня на Закарпатську Україну та налагоджувати
зв’язки з підпіллям. Перед тими людьми Пече­
ра виступав як післанець-уповноважений УПА,
дії якої на той час були дуже активними й го­
лосними. Ціллю совєтської аґентури було, щоб
українські інтелігенти залишили ряди чеської
армії, а за ними щоб пішли й рядові вояки укра­
їнці. Усіх тих вояків Печера реєстрував, а ві­
домості про них передавав НКҐБ.
Після виконання своїх завдань у Риманові
Печеру перекидають до Першої старшинської
школи в Гавої біля Струмково. В школі було
зібрано багато української інтелігенції, яка під
впливом провокаційної діяльности Печери знову
повтікала на Закарпаття. Н К ҐБ в Ужгороді
одержав списки тих, що втекли з чеської армії
з метою нав’язати контакти з Українським під­
піллям. Н К ҐБ на Закарпатті приступив до ареш­
тів. Усім заарештованим закидалося співпрацю
з УПА. Арештовані, рятуючи себе й свої роди­
ни, на слідствах почали заломлюватися та під­
писувати заяви про співпрацю з НКҐБ. Таким
чином протягом двох місяців Н КҐБ завербував
з числа свідомих людей сотні сексотів.
За дорученням Морозова Печера почав нала­
годжувати контакти з чеськими штабними офі­
церами, які мали антикомуністичне наставлен­
ия. Він намовляв їх налагоджувати контакти з
260 УПА. Жертвою такої провокації були штабні
офіцери полковник Рада і капітан Свєтєльскій.
їх було заарештовано.
Після того Печера переходить у розпоря­
дження генерала НКҐБ Молоткова. Безпосеред­
нім начальником Печери стає майор Петров,
який мав укладений плян праці Н К ҐБ на про-
тиукраїнському відтинку. Подаємо деякі точки
того пляну:
Українська еміграція після останньої світо­
вої війни дуже чисельна й її праця закордоном
невигідна для СССР;
Еміґрація українців складається з різних су­
спільних верств і походить з усіх українських
земель, знає добре підсовєтську дійсність та ме­
тоди праці, має досліджені практичні засоби і
способи провадження антикомуністичної праці;
одинокі українці провадять найсильнішу бо­
ротьбу на Україні й на еміґрації, організують
антикомуністичні міжнародні сили в єдиний ан­
тикомуністичний бльок;
Позбавити ОУН здібности і спроможности
вести боротьбу проти совєтської влади, ізолюва­
ти ОУН в політичному житті й паралізувати
впливи її серед еміґраційних кіл, прикласти всіх
зусиль для розкладу та деморалізації в ОУН.
Майор Петров доручив Печері вивчити жит­
тя української еміґрації в Австрії й Німеччині,
261 щоб мати певність щодо можливостей реалізації
пляну.
В кінці серпня 1945 р. аґент Печера при до­
помозі Н К ҐБ в Празі дістав від чеської влади
паспорт, з котрим міг подорожувати по Польщі,
Греції, Німеччині, Австрії та Франції. Візу до
Франції Печера отримав легко через французь­
кого зв’язкового офіцера, прихильника комуні­
стів. Натомість неможливо було отримати візи
на в’їзд до американських зон Австрії й Німеч­
чини. Н КҐБ ж офіційно не бажав полагоджу-
вати цю справу, щоб не розкривати свого аґен-
та Печеру. Майор Петров довідався, що амери­
канський торговельний аташе в Празі д-р Ка-
ліна провадить розвідувальну працю про еконо­
міку на терені ЧСР. Петров доручив Печері
встановити зв’язок з д-ром Каліною і предста­
витися йому як українець, який пов’язаний з
УПА. Для Н КҐБ було відомо, що Каліна піде
на такий контакт, бо він цікавився українським
антикомуністичним рухом. На всякий випадок
Н КҐБ забезпечило Печеру різними доказами йо­
го «контактів» з УПА. Таким чином через д-ра
Каліну Печера та новозавербований аґент Н К ҐБ
Нитифор одержали дозвіл на в’їзд до амери­
канських зон в Австрії й Німеччині.
Печера та Нитифор об’їхали всі скупчення
української еміграції. Печера налагодив на емі-
ґрації знайомства, зібрав потрібні дані про ж ит­
262 тя еміграції. У вересні 1945 р. Печера вдруге
виїхав з ЧСР до американської зони Німеччини.
Цього разу він мав лише одно завдання — зі­
брати відомості про діяльність ОУН. Печера вже
отримав зв’язки до совєтських аґентів, які дія­
ли серед еміграції. Агентурна діяльність наби­
рала все більшого розмаху як на еміграції, так
і на Закарпатській Україні. Аґент Печера в ЧСР
і на Закарпатті розкрив для Н К ҐБ кілька зв’яз­
кових пунктів, наслідком чого стали жертвами
ряд українців і два члена Проводу ОУН — ген.
Перебийніс-Грицай та Дмитро Маївський.
Дальшу провокаційну діяльність ген. Молот­
кова, майора Петрова, Печери й їхніх співробіт­
ників викрила і тим самим спаралізувала Служ ­
ба Безпеки.