Наведемо в скороченому вигляді агентурну
діяльність аґента Н К ҐБ Андрія Печери, яка
рівночасно покаже нам пляни ворога, які він
при допомозі таких як Печера проводив у ж ит
тя. Андрій Печера виступав також як Печара.
Печера Андрій родом походив із Закарпат
тя. Він закінчив гімназію у Мукачеві, був офі
цером чеської армії, де закінчив курси контр-
розвідчої праці й був у чеській контррозвідці.
Після падіння ЧСР, він перебував спершу у Бра-
тіславі, потім у Німеччині та на окупованих нім
цями теренах Польщі. Від 1940 р. почав працю
вати в німецькій розвідці. В час німецької оку
пації України деякий час перебував в Криму.
Києві й Львові, де заанґажувався на працю та
кож в угорській розвідці. У Львові його заареш
тувало було Гестапо, але на інтервенцію угор
ської розвідки його звільнили. Він домовився
тоді співпрацювати також і з Гестапо. Печера
мав зв’язки зі станицями ґестапо у Львові, Дро
гобичі й Сколім. Найближчим його співробітни
ком та товаришем був чоловік невиясненої на
ціональносте, який виступав під прізвищем Бед-
наж і Боднар.
9|* Визвольний Шлях, вересень 1961, кн. 9/93, стор.
978.
256 На могилі Провідника ОУН Степана Баядери.
Вальдфрідгоф, Мюнхен. У 1943 р. Печера і Боднар почали шукати
зв’язків з ОУН і УПА, ніби з метою проваджен
ня переговорів з німецькою владою. Печера про
понував УПА пов’язатися з англійською розвід
кою при допомозі чеського фольксдойча. На це
все СБ звернула окрему увагу, вважаючи Пече
ру за провокатора. І він зник з цього обрію. У
1944 р. Печера випадково зустрів у Стрию свою
землячку Віру Давидович, яка перейшла 1940 р.
з Закарпаття до Галиччини й активно працю
вала в комсомолі. Під час відступу большевиків
їй було вироблено українські документи, з яки
ми вона переїхала до Стрию. Там жила вона в
одній польській родині, й працювала в совєтсь-
кій розвідці, підтримуючи контакт із нею через
розвідчика, котрий часто приїздив в уніформі
офіцера власовської армії.
Ще перед зустріччю з Вірою Давидович, Ан
дрій Печера виявив свої симпатії до комуністів.
Але йому раніше не вдалося налагодити зв’яз
ку з большевицькою розвідкою. Він лишив Да
видович листа, в котрому заповідав зустріч, в
разі приходу до Стрию большевиків. Одначе
з технічних причин Печері знову не вдалося
пов’язатися з советською розвідкою, як то він
плянував у своєму листі.
Після зайняття советською армією Хусту,
НКҐБ заарештував Печеру. Він покликався на
свої раніші намагання співпрацювати з совєтсь-
17
257 кою розвідкою, подаючи за свідка Віру Дави-
дович. Після перевірки, Н КҐБ прийняв Печеру
на працю. Він був призначений до ген. Абрага-
мова, який мав свій штаб у Братіславі. Началь
ником Печери був капітан Морозов.
Ген. Абрагамов мав завдання підготовити все,
щоб Карпатська Україна «добровільно» приєд
налася до УССР. Треба було усунути всі чеські
впливи й довести, що закарпатські українці не
хочуть нічого спільного мати з чехами. Н К ҐБ мав
докази, що коли поставити питання перед україн
цями, куди б вони бажали приєднатися, — до
ЧСР чи УССР? — вони виберуть ЧСР. Першим
доказом цього було те, що українці почали масо
во зголошуватися до новотвореної чесько-сло
вацької армії. Н КҐБ офіційно не міг ставити пе
решкод цьому й мусів діяти виключно агентур
ним шляхом.
Абрагамовим був укладений такий плян: до
штабу чехо-словацького армійського корпусу в
Риманові післати свого аґента українця, що ви
ступав би як чех. Завдання аґента було — пере
вірити роботу всіх штабовиків і припильнувати
всіх українців, які зголошуються до тієї армії.
Цей плян для Н К ҐБ було легко зреалізувати,
бо капітан Морозов був керівником розвідки
при одному з словацьких партизанських відді
лів під час війни. Тепер Морозов офіційно вис
тупав як офіцер зв’язку між штабом корпусу
258 та совєтською владою, тобто російською. Капі
тан чеського війська Шевчик в партизанському
відділі був при штабі. В новоформованій чесь
ко-словацькій армії Ш евчик був помічником
Морозова й одночасно начальником розвідчого
відділу корпусу. Капітан Морозов доручив Пе
чері реалізувати плян Абрагамова, нічого не
сказавши про те Шевчикові.
Одночасно Морозов порадив Шевчикові ство
рити при другому відділі перевірочну комісію,
що мала б завдання викривати мадярів, які
вступають до чеської армії, подаючи себе за
українців, чеських німців, або словаків. Як ко
лишнього офіцера чеської армії, який пройшов
контррозвідчі курси, Шевчик призначає Пече
ру, що саме на той час зголосився до корпусу,
до перевірочної комісії другого відділу. Пече
ра приступив до праці й мав виконати такі зав
дання, отримані від Н КҐБ:
Порядним людям, свідомим українцям, ко
лишнім чеським громадянам, які зголошуються
до чеського війська, пришивати різні «провини»,
як коляборацію з німцями, антисемітизм, воро
ж у настанову супроти чехів. Всі такі причини
мають бути перешкодою для вступу в чеську
армію.
Тих же, що вж е раніше вступили до війська,
або прибували з інших місцевостей уже оформ
леними до військових частин, передовсім інте-
259 ліґенцію, намовляти до дезертирства, повернен
ня на Закарпатську Україну та налагоджувати
зв’язки з підпіллям. Перед тими людьми Пече
ра виступав як післанець-уповноважений УПА,
дії якої на той час були дуже активними й го
лосними. Ціллю совєтської аґентури було, щоб
українські інтелігенти залишили ряди чеської
армії, а за ними щоб пішли й рядові вояки укра
їнці. Усіх тих вояків Печера реєстрував, а ві
домості про них передавав НКҐБ.
Після виконання своїх завдань у Риманові
Печеру перекидають до Першої старшинської
школи в Гавої біля Струмково. В школі було
зібрано багато української інтелігенції, яка під
впливом провокаційної діяльности Печери знову
повтікала на Закарпаття. Н К ҐБ в Ужгороді
одержав списки тих, що втекли з чеської армії
з метою нав’язати контакти з Українським під
піллям. Н К ҐБ на Закарпатті приступив до ареш
тів. Усім заарештованим закидалося співпрацю
з УПА. Арештовані, рятуючи себе й свої роди
ни, на слідствах почали заломлюватися та під
писувати заяви про співпрацю з НКҐБ. Таким
чином протягом двох місяців Н КҐБ завербував
з числа свідомих людей сотні сексотів.
За дорученням Морозова Печера почав нала
годжувати контакти з чеськими штабними офі
церами, які мали антикомуністичне наставлен
ия. Він намовляв їх налагоджувати контакти з
260 УПА. Жертвою такої провокації були штабні
офіцери полковник Рада і капітан Свєтєльскій.
їх було заарештовано.
Після того Печера переходить у розпоря
дження генерала НКҐБ Молоткова. Безпосеред
нім начальником Печери стає майор Петров,
який мав укладений плян праці Н К ҐБ на про-
тиукраїнському відтинку. Подаємо деякі точки
того пляну:
Українська еміграція після останньої світо
вої війни дуже чисельна й її праця закордоном
невигідна для СССР;
Еміґрація українців складається з різних су
спільних верств і походить з усіх українських
земель, знає добре підсовєтську дійсність та ме
тоди праці, має досліджені практичні засоби і
способи провадження антикомуністичної праці;
одинокі українці провадять найсильнішу бо
ротьбу на Україні й на еміґрації, організують
антикомуністичні міжнародні сили в єдиний ан
тикомуністичний бльок;
Позбавити ОУН здібности і спроможности
вести боротьбу проти совєтської влади, ізолюва
ти ОУН в політичному житті й паралізувати
впливи її серед еміґраційних кіл, прикласти всіх
зусиль для розкладу та деморалізації в ОУН.
Майор Петров доручив Печері вивчити жит
тя української еміґрації в Австрії й Німеччині,
261 щоб мати певність щодо можливостей реалізації
пляну.
В кінці серпня 1945 р. аґент Печера при до
помозі Н К ҐБ в Празі дістав від чеської влади
паспорт, з котрим міг подорожувати по Польщі,
Греції, Німеччині, Австрії та Франції. Візу до
Франції Печера отримав легко через французь
кого зв’язкового офіцера, прихильника комуні
стів. Натомість неможливо було отримати візи
на в’їзд до американських зон Австрії й Німеч
чини. Н КҐБ ж офіційно не бажав полагоджу-
вати цю справу, щоб не розкривати свого аґен-
та Печеру. Майор Петров довідався, що амери
канський торговельний аташе в Празі д-р Ка-
ліна провадить розвідувальну працю про еконо
міку на терені ЧСР. Петров доручив Печері
встановити зв’язок з д-ром Каліною і предста
витися йому як українець, який пов’язаний з
УПА. Для Н КҐБ було відомо, що Каліна піде
на такий контакт, бо він цікавився українським
антикомуністичним рухом. На всякий випадок
Н КҐБ забезпечило Печеру різними доказами йо
го «контактів» з УПА. Таким чином через д-ра
Каліну Печера та новозавербований аґент Н К ҐБ
Нитифор одержали дозвіл на в’їзд до амери
канських зон в Австрії й Німеччині.
Печера та Нитифор об’їхали всі скупчення
української еміграції. Печера налагодив на емі-
ґрації знайомства, зібрав потрібні дані про ж ит
262 тя еміграції. У вересні 1945 р. Печера вдруге
виїхав з ЧСР до американської зони Німеччини.
Цього разу він мав лише одно завдання — зі
брати відомості про діяльність ОУН. Печера вже
отримав зв’язки до совєтських аґентів, які дія
ли серед еміграції. Агентурна діяльність наби
рала все більшого розмаху як на еміграції, так
і на Закарпатській Україні. Аґент Печера в ЧСР
і на Закарпатті розкрив для Н К ҐБ кілька зв’яз
кових пунктів, наслідком чого стали жертвами
ряд українців і два члена Проводу ОУН — ген.
Перебийніс-Грицай та Дмитро Маївський.
Дальшу провокаційну діяльність ген. Молот
кова, майора Петрова, Печери й їхніх співробіт
ників викрила і тим самим спаралізувала Служ
ба Безпеки.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Степан Бандера — ворог число один
Наступна: «Бочка — катушка»