Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Петро Конашевич-Сагайдачний

(1570-1622)
Петро Конашевич-Сагайдачний — один із
найвидатніших діячів української історії, з його
діяльністю більшою чи меншою мірою пов’я­
зані практично всі події політичного життя
України початку 17 століття. З документів того
часу, зі сторінок літописів і спогадів сучас­
ників ми знаємо про Конашевича-Сагайдачного
як про найвидатнішого полководця Європи,
дипломата, захисника української культури
й духовності. Він відзначався гострим аналітич­
ним розумом, послідовністю і непохитністю
у досягненні поставленої мети, розвинутим по­
чуттям власної гідності.
На початку 17 століття під рукою Сагай­
дачного було понад сорок тисяч козаків — чи­
мала професійна армія. Десятки і сотні чайок
здійснювали походи на Крим та узбережжя
Туреччини. У 1606 році козаки захопили ту­
рецьку фортецю Варна, яка до того вважалася
неприступною, а також десять турецьких га­
лер із продовольством, товарами й екіпажами.
Розлючений султан наказав перегородити
Дніпро залізним ланцюгом і заблокувати
козаків. Але запорожців ця перешкода не за­
тримала. У наступному році воїни Сагайдач­
ного здійснили великий похід на Крим, захо­
пили і спалили фортеці Перекоп та Очаків,

у 1608—1609 роках атакували Кілію, Білго-
род, Ізмаїл, а в 1612—1614 роках під керів­
ництвом Сагайдачного чайки запорожців за­
вдали великої шкоди турецькому флоту. Іноді
в таких походах брали участь до 300 човнів,
на яких розміщувалося близько 20 тисяч
козаків. Діяли вони сміливо, швидко, злаго­
джено, завдавали величезної шкоди супро­
тивнику, а самі несли мінімальні втрати.
У 1616 році козаки здобули штурмом Кафу
(Феодосію) — головний невільничий ринок у
Криму. Могутня фортеця пала, усі полонені опи­
нилися на волі. За наказом гетьмана запорож­
ці знищили майже увесь турецький флот.
Майстерність, з якою було проведено цю війсь­
кову експедицію, набула загальноєвропейсько­
го розголосу, а колишні невільники рознес­
ли славу про Сагайдачного по всій Україні.
У 1620 році почалася війна Польщі з Туреч­
чиною. Під Цецорою турки розбили польське
військо коронного гетьмана Жолкевського,
і королю довелося звертатися по військову до­
помогу до запорожців. Під Хотином сорокати-
сячне військо Сагайдачного відіграло головну
роль у розгромі турецької армії — це визнано
істориками всієї Європи. Голова польського
сейму Якуб Собеський зазначав, що «справ­
жніми переможцями під Хотином і рятівниками
Польщі були козаки». Але запорожці заплатили
за цю перемогу страшну ціну — загибеллю бага­
тьох тисяч братів по зброї. Для самого Сагай­
дачного битва під Хотином стала останньою
в житті: гетьман дістав поранення отруєною
стрілою. Всі зусилля лікарів не могли вряту
вати знаменитого ватажка запорожців.
20 квітня 1622 року Петро Конашевич-
Сагайдачний помер і був із великими поче­
стями похований в Богоявленській церкві
Київського братства.
Зосередивши зусилля на боротьбі з Ту­
реччиною та Кримським ханством, гетьман
розумів, що необхідно позбутися також
і впливу Речі Посполитої, але відкладав це на
пізніші часи: воювати на два фронти Україна
була неспроможною. Тому Сагайдачний,
якого сучасники вважали великим політи­
ком, не йшов на відкрите політичне проти­
стояння з Річчю Посполитою, обмежуючись
переговорами. Так, у 1618 році, коли король
Польщі Сигізмунд Ваза звернувся до Сагай­
дачного з проханням взяти участь у поході
на Москву, козацький ватажок домігся за це
дозволу на розширення козацької тери­
торії, збічьшення кількості козацького вій­
ська, а також визнання Польщею судової
та адміністративної автономії України.
У серпні 1618 року Сагайдачний вирушив на
Москву, захопив Путивль, Лівни, Єлець, роз­
бив ополчення князів-воєвод Д. Пожарського
і Г. Волконського. Саме після повернення до
Києва його проголосили «Гетьманом над
Київською Україною та Гетьманом всього
війська Запорозького».
Петро Конашевич-Сагайдачний
Точна дата народження Петра Сагайдачного нам невідома. Вважається, що він з’явився на
світ приблизно в 1570 році у селі Кульчицях поблизу Самбора (на Львівщині), у родині дрібного
правосчавного шляхтича. Про молодість Сагайдачного відомо тільки те, що він навчався
в Острозькій школі, заснованій 1576року князем Костянтином Острозьким, тобто
здобув дуже високу на той час гуманістичну освіту. Після закінчення шко­
ли Петро переїхав до Києва. Там він працював домашнім учителем
у міського судді Яна Аксака. Після Брестської церковної унії (1596рік) Са­
гайдачний стає досить відомою людиною завдяки своєму твору «По­
яснення про унію». Покинувши вчительську службу, десь біля 1600 року
майбутній гетьман відправився на Січ і вступив до козацького війська.
В 1600—1601 роках він брав участь у молдавській і ливонській війнах.
Ще на початку перебування на Січі Сагайдачний провів ряд добре
підготовлених походів на Туреччину і Крим. Козаки оцінили військовий
талант Петра: його обрали обозним, доручивши відати всією
артилерією Січі. Пізніше Сагайдачний став козацьким гетьманом,
іГ і саме він уперше в історії став називатися не просто гетьманом, ар мат .
а Гетьманом війська Запорозького.
Знаменитий ватажок був також видатним військовим реформатором. При ньому організація та
боєздатність козацького війська сягнули нечуваних висот. Конашевич-Сагайдачний зміг перетворити
буйну партизанську ватагу на регулярну армію із суворою дисципліною. Тим, хто не бажав сприймати
нові порядки, доводилося полишати Січ.

Категорія: Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.