Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Юрій Хмельницький

(1641-1685)
Юрій, молодший син Богдана Хмельницького, на­
родився в 1641 році. Те, що про його життя до того
моменту, як він вийшов на політичну арену, ми
знаємо дуже й дуже мало, нікого не дивує. Майже
про всіх українських політичних діячів того часу
можна сказати те ж саме. Прикладом може слу­
жити біографія знаменитого батька Юрія, в якій
й досі немало «білих плям».
Юрію дістався важкий тягар — роль сина
видатної людини, від якого чекати більше того, на
що він був здатен. Із молодих років він перебував
під впливом різних старшинських угруповань,
інтереси яких часто були майже протилежними.
Його батько мріяв, щоб син став гетьманом, але чи
хотів цього сам Юрій? До чого він прагнув, ми вже
ніколи не дізнаємось. Тим більше, що хлопцеві роками
змалку твердили: ти повинен, ти не можеш інакше.
Волею «батька Хмеля» висунутий на гетьманство, він
був обраний на цю посаду козацькою радою, яка відбулася
в Чигирині 27 серпня 1657 року. Тоді через неповноліття він
тимчасово передав владу у руки козацтва. А старшини заба­
жали віддати «регентство» до рук Івана Виговського. Тільки
11 вересня 1659 року в Гетьманівці, на Київщині, Юрій Хмельницький, якого підтримала сильна промос-
ковська група старшини, став справжнім гетьманом.
Це був далеко не кращий для країни вибір. Непевний у власних силах, Юрій пішов на поводі в мо­
сковського уряду та його вповноваженого князя О. Трубецького. 17 жовтня того ж року Хмельниць­
кий поставив свій підпис під Переяславськими статтями, які
обмежили суверенні права України, надали Москві право при­
значати своїх воєвод на її території і тримати свої залоги
в Києві та ще в п’яти великих містах. Зрозуміло, що цей доку­
мент викликав у січовиків і більшості козацької старшини ви­
правдане обурення.
У 1660 році козаки були вимушені виступити на боці мо­
сковського війська проти Польщі і зазнали поразки від коронної
армії; Юрій Хмельницький, щоб утримати булаву, різко змінив
політичний курс і перейшов на бік Речі Посполитої. Тепер уже
росіяни почали відступати, і під Чудновим капітулювали.
27 жовтня 1660 року Хмельницький уклав із Польщею Слобо-
дищенський трактат. Цей документ розривав союз із Москвою,
скасовував Переяславські статті, відновлював союз із Поль­
щею й гарантував автономію України. Козацька рада в Кор­
суні проти такого трактату нічого не мала. Чого не можна ска­
зати про Москву; російський уряд підбив на бунт кілька
лівобережних полків, а оскільки Юрій Хмельницький був не-
спроможним опанувати ситуацію, він пгр ийняв єдине роз^умне
рішення, яке було можливе у цьому випадку. На початку 1663
року нащадок «батька Хмеля» з власної волі склав із себе по­
вноваження гетьмана і постригся у ченці під ім@м Гедеона.

Переяславські статті
Ю. Брандт. «Складання штандартів після битви під Чудновом»
Наступного 1664 року польський уряд звину­
ватив Хмельницького в зраді та ув@знив його
в Марієнбурзькій фортеці; протягом трьох років
Гедеону-Юрію довелося провести в казематі,
і лише по тому він отримав дозвіл оселитися
в Уманському монастирі.
Та монастирське життя гетьмана тривало не­
довго. У 1670 році Умань захопили татари і Юрій
Хмельницький став бранцем. Його відправили
до Константинополя та ув’язнили в замку-
фортеці Сім Веж. Одного разу він намагався
втекти на волю, але не зміг подолати високого
муру, був схоплений сторожею, покараний кия­
ми і прикутий ланцюгами до стіни каземату.
Лише через довгий час турки повернули йому
волю й зробили архимандритом в одному
з грецьких монастирів.
Одночасно за посередництва французького по­
сла маркіза де Ноантеля турецький уряд намагав­
ся використати Хмельницього для закріплення
своїх позицій на Правобережній Україні.
У 1677 році Гедеона-Юрія відправили на
батьківщину. По прибутті в Україну він звернувся
до народу по підтримку, титулуючи себе «князем
Матої Росії-України і вождем Війська Запорозь­
кого». Столицею «князівства» Хмельницький-
молодший визначив місто Немирів. Протягом
1678—1679 років за допомогою турецького і та­
тарського війська він намагався об’єднати лівий
і правий берег Дніпра під своєю владою. Однак
гетьману не вистачало сили і впевненості, час
від часу він користався такими методами, які
відштовхувати від Хмельницького навіть най­
ближчих друзів і прибічників. Завдяки хазяйну­
ванню турок і татар південне Правобережжя що­
раз більше знелюднювалося, мешканці міст і сіл
масами тікати за Дніпро.
Після багатьох військових невдач і підпи­
сання у 1681 році так званого Бахчисарайсько­
го миру, який закріпив примирення між Моск­
вою, Туреччиною і Кримом, козаки скинули
Юрія Хмельницького з гетьманства.
Це був ще не кінець. У 1685 році Туреччина
знову привела Юрія до влади, ате він настільки
втратив свій вплив серед українців, що над ним
почали відверто глузувати. Нарешті нащадку сла­
ветного Хмеля обридло бути маріонеткою в чу­
жих руках. Він збунтувався, пішов проти волі ту­
рецького уряду, і поплатився за це життям. Юрія
Хмельницького показово стратили в Кам’янці-
Подільському турецькі яничари.
Так трагічно обірвалося життя людини, яка
своєю діяльністю додала ще більше безладу і зне­
віри в добу, що отримата назву «Руїна».

Категорія: Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.