Пилип Орлик народився 11 жовтня 1672 року
в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині.
Він був нащадком старої баронської фамілії,
пош иреної у Чехії, М оравії та Сілезії. Один
з Орликів перебрався до Польщі, а відтак до Л ит
ви ще наприкінці 14 століття. У 1673 році батько
Пилипа загинув у битві під Хотином. Орлик-
молодший здобув початкову освіту в єзуїтській
школі у Литві, а в 1694 році закінчив Києво-
Могилянську академію. Через чотири роки він
обійняв посаду кафедрального писаря у Київській
митрополії та взяв шлюб із дочкою полтавського
полковника Герцика Ганною.
Пилип Орлик підтримував дружні стосунки
з відомим церковно-політичним діячем того
часу, філософом та письменником Стефаном
Яворським. Завдяки йому Орлик отримав служ
бу в Генеральній військовій канцелярії, а згодом
став керувати її справами. Тут Орлика помітив
гетьман Іван Мазепа і наблизив освічену і мудру
не по літах лю дину до себе. Вже через п’ять років
Орлик займав посаду генерального писаря Вій
ська Запорозького і був одним із найближчих
помічників Мазепи. Гетьман як нікому довіряв
своєму улюбленцю і покладав на нього важливі
дипломатичні місії. У жовтні 1707 року він
розповів Орликові про підготовку антиросій-
ського повстання в Україні і шведсько-україн
ську таємну угоду.
У 1708—1709 роках, після поразки шведсько-
українських військ під Полтавою Орлик змуш е
ний був разом із М азепою перебратися на
територію Туреччини, у Бендери. Невдовзі по
кровитель генерального писаря помер, і постало
нагальне питання про обрання нового гетьмана:
козацька старшина не бажала змиритися зі став
леником Петра І Іваном Скоропадським. Вибір
пав на Орлика, і 5 квітня 1710 року його прого
лосили гетьманом України. Того ж дня був опри
люднений знаменитий документ, який мав назву
«Пакти і Конституція прав і вольностей Війська
Запорозького», і знаний нині як «Конституція
Пилипа Орлика».
Надалі гетьман у вигнанні уклав союзні уго
ди зі Ш вецією (1710), кримським ханом (1711—
1712), вів переговори з Туреччиною. Він вважав,
що зможе схилити своїх союзників до війни
з Московською державою, і Україна нарешті
Пилип Орлик
отримає свободу. У 1711 році запорожці під
керівництвом Пилипа Орлика та кошового
отамана Костя Гордієнка здійснили вій
ськовий похід на Правобережну Україну, за
хопивши Білу Церкву. Але татари, що висту
пали союзниками козаків у цьому поході,
зрадили їх, і Орлику довелося повернутися
до Бендер. У тому ж році турецько-татарсько-
польсько-українське військо розбило росій
ську армію над річкою Прут. Але визволити
Україну від іноземного поневолення Орли
ку не вдалося.
У 1714 році гетьман зі своїми найближчи
ми однодумцями Герциком, Войнаровським,
Горленком, Довгополим, Максимовичем, Ми-
ровичем був змушений переїхати до Швеції,
потім до Австрії та Чехії. Від 1722 до 1734
року він жив у Греції, в місті Салоніки. Коли
в 1740 році спалахнула війна між Туреччи
ною і Росією, Орлик почав сподіватися, що
йому вдасться здійснити свої мрії та поверну
тися на батьківщину. Але невдовзі було укла
дено Білгородський мир…
Пилип Орлик скінчив своє життя у М ол
давії, в Яссах, у 1742 році. Творець першої
української Конституції зустрів смерть у та- кій бідності, що молдавський господар похо
вав його власним коштом.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Іван Мазепа-Колединський
Наступна: Костянтин (Кость) Гордієнко