Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Максим Залізняк

(бл. 1740-1768)
В умовах всевладдя і сваволі шляхти, пере­
слідувань православ® й загального покріпачення
на Правобережжі, яке перебувало під владою Речі
Посполитої, ватажки народних повстань — а най­
частіше ними ставали вихідці з козацтва — користу­
ватися співчуттям і підтримкою українських селян
і духівництва. Протягом майже всього 18 століття
дії бунтівників-гайдамаків призводили до вели­
ких народних повстань, найбільшим і най-
кривавішим з яких стато повстання 1768 року —
воно увійшло до історії під назвою «Коліївщина».
Очолили це повстання Максим Затізняк і сотник
надвірної охорони Іван Гонта. Саме трагічним
подіям цього часу присвячена поема Тараса Шев­
ченко «Гайдамаки».
їм® козацького ватажка Максима Затізняка
стало символом стихійного народного опору
націонатьному й релігійному гніту. Він народив­
ся в козацькій родині в селі біля Чигирина. Батько
Послушник Мотронинського
монастиря Максим Залізняк
У другій половині травня загін Максима
Залізняка, кількість якого зростала з кож­
ним днем, виступив із Холодного Яру й про­
тягом трьох тижнів при повній підтрим­
ці місцевого селянства захопив Жаботин,
Смічу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь,
Лебедин та інші міста Придніпров я. При
цьому гайдамаки вкрай жорстоко розправ­
лялися з польським і єврейським населенням.
У червні повстанці взячи в облогу добре
укріплену Умань і протягом кічькох годин
захопили місто, тому що сотник Іван Гон­
та, відповідальний за оборону міста, перей­
шов на їхній бік. Тут також була учинена
кривава розправа. Повстанська рада прого­
лосила Залізняка гетьманом і князем Смічян-
ським, а сам він заявив про віднов.чення Геть­
манщини. Згодом повстанський рух охопив
Київщину, Волинь, Галичину, Полісся й Брац-
лавщину, а число війська самопроголошеного
гетьмана зросло до тридцяти тисяч. На
земчях, звільнених від польського пануван­
ня, почало відроджуватися козацьке само­
врядування.

Козак Мамай
його рано помер, і вже в 13 років Максим подався
шукати долі на Запорозьку Січ, де був приписа­
ний до Тимошівського куреня. Довелось йому
спробувати й «чорної» роботи — кілька років він
заробляв на життя на дніпровських рибних про­
мислах і наймитом в Очакові. В 1767 році Мак­
сим Залізняк став послушником Онуфріївсько-
го, а потім Мотронинського монастиря поблизу
Чигирина. Чому козак раптом вирішив поховати
себе в обителі — й досі невідомо. Але ігумен Мо­
тронинського монастиря отець Мельхиседек
Значко-Яворський був відомий на все Правобе­
режжя своїми запальними проповідями, у яких
закликав до повстання проти релігійного гно­
блення й утисків.
Далі починаються загадкові події. На початку
1768 року до скромного послушника з@вився
козачий отаман Йосип Шелест із листом від за­
порозького кошового отамана, у якому той ніби­
то закликав до повстання проти Польщі. Незаба­
ром Шелест був підло вбитий, а згаданий лист
зник. Проте вже у квітні Залізняк зібрав у Холод­
ному Яру — містечку неподалік від Мотронин-
ської обителі — загін козаків і селян кількістю
близько тисячі. Повстанці проголосили колиш­
нього послушника отаманом, хоча сам він величав
себе полковником Низового Війська Запорозько-
го.Причина перших успіхів загонів Залізняка
була все та ж: жорстокий гніт польської влади
й, чималою мірою, провокації російської влади,
яка поширювала серед населення Правобережжя
чутки, що нібито імператриця Катерина II дала
отаманові повстанців і його прихильникам якусь
«золоту грамот}’», що дозволяє безкарно вини­
щувати поляків, євреїв та українців, що прийня­
ли унію. Тому можливо, що й поява отамана Ше-
леста була такого ж роду провокацією. Місцеве
духівництво одностайно підтримало повстання
проти насильницького «ополячення».
Масштаби повстанського руху почали тур­
бувати російський уряд, який дивився крізь
пальці на дії Залізняка тільки доти, поки він не
зачіпав його інтересів. Коли основні сили по­
ляків були розгромлені або виснажені, Росія
миттєво надала польській армії допомогу в при­
душенні повстання.
27 червня 1768 року російські війська оточили
табір гайдамаків, які не були готові до опору, ува­
жаючи прибульців своїми союзниками. Максим
Залізняк, що вважався підданим Росії, був схопле­
ний і заточений у Києво-Печерській фортеці.
Більшість повстанців разом із сотником Гонтою
були передані полякам і страчені. Залізняка били
батогом, затаврували розпеченим залізом, вирвали
ніздрі й присудили до вічної каторги в Нерчинсь-
ких рудниках.

Категорія: Батій Я. О. - Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.