Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 3. Поняття морфеми

загрузка...

Кожна одиниця мови має свою структуру, яку утворюють
взаємопов’язані і співвідносні елементи значення і вираження
(крім фонеми).Слово як морфологічна одиниця-конструкція — це єдність
взаємопов’язаних і співвідносних морфем, які його утворю-
ють.
Морфема (грец. цорсрг| — вигляд, форма) — це найменша
неподільна значуща частина слова. Морфема є носієм певного
лексичного чи граматичного значення і регулярно відтворюється
у процесі мовлення відповідно до моделей слів, властивих певній
мові. Наприклад, у слові братній виділяються три морфеми:
брат-н-ій; перша з них наявна в споріднених словах брат,
братів, брататися, братство; друга — властива прикмет-
никам відіменникового творення на зразок муж-н-ій, друж-н-
ій (від друг), а третя — функціонує в усіх прикметниках м’якої
групи в називному відмінку.
Вияв морфеми у слові і його словоформах позначається
терміном «морф» («морфа»).
Морф (морфа) — конкретний вияв морфеми, найменша
значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної
словоформи слова; те саме, що й варіант морфеми.
Аломорф (аломорфа) — це морф певної морфеми, що за-
знав фонетичної модифікації, зумовленої звуковим складом
сусідніх морфів або формальною будовою слова. Наприклад,
морфема з в українській мові може мати звукові варіанти з-,
зі-, із-, с-: збити, зійти, ізняти, спитати. Виявом однієї
кореневої морфеми є аломорфи род- і рід- у словах родити,
родина, рід, рідня.
Кореневі аломорфи слід відрізняти від суплетивних коренів.
Суплетивними є корені двох слів, від яких творяться супле-
тивні форми одного слова. Наприклад: поганий — гірший,
найгірший; брати — взяти; я — мене, мені; ми — нас, нам;
він — його, йому.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.