Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 5. Корінь слова. Слова спільного кореня

загрузка...

За значенням і функцією в структурі слова морфеми по-
діляються на к о р е н е в і т а с л у ж б о в і .
К о р і н ь — це основна, стрижнева морфема, що ви-
ражає загальне (поняттєве) лексичне значення слова.
Корінь є носієм речового значення слова, що відображає еле-
мент об’єктивної дійсності, а тому є обов’язковою частиною
кожного слова. Як поняттєва морфема корінь об’єднує всі спо-
ріднені слова. Повторюючись у споріднених за походженням
словах, коренева морфема об’єднує ціле гніздо похідних слів.
Наприклад, корінь весн- об’єднує спільним поняттєвим змістом
слова, належні до різних частин мови: весна, провесна, вес-
ніти, весняний, навесні.
Значення кореня в словотвірних рядах споріднених слів
видозмінюють і конкретизують словотворчі афікси — суфікси і
префікси, які завжди пов’язані з коренем і без нього вживатися
не можуть. Порівняно з афіксами корінь характеризується біль-
шою автономністю. У незмінюваних словах, особливо службо-
вих, корінь не поєднується з афіксами. Наприклад, у словах амп-
луа, так, про, хай, ага виділяється тільки коренева морфема.
У змінюваних словах крім кореня та словотворчих афіксів,
які уточнюють його значення, наявні також морфеми, що вира-
жають граматичні значення слова й утворюють його форми, —
це закінчення та формотворчі афікси.
На відміну від афіксів корінь не має чітко закріпленого за
ним місця у слові. З нього може починатися слово {місто,
9рід-н-ий), він може стояти після префікса чи двох префіксів
(на-род, воз-з’-єдн-а-ти) або поєднуватися з іншим коренем
у складному слові (криг-о-лам).
За особливостями вияву в споріднених словах розрізняють
незв’язаний і зв’язаний корені.
Н е з в ‘ я з а н и й ( в і л ь н и й ) корінь має здатність до
вільного вияву свого морфемного статусу як у непохідному, так і в
похідному слові. Наприклад, корінь ліс- здатний виступати у слові
ліс, що осмислюється у зв’язку з нульовим, або фонетично не вира-
женим, закінченням у називному відмінку однини, і в похідних
словах лісок, лісовий, узлісся, пролісок, лісник, лісництво та в
інших споріднених, до складу яких входять також словотворчі афік-
си й закінчення. Більшість слів мають вільні корені.
З в ‘ я з а н и й корінь в сучасній мові не може виявляти
себе самостійно, а лише в поєднанні зі службовими, афіксаль-
ними морфемами. Наприклад, слова відняти, підняти, розня-
ти сприймаються як похідні, але корінь цих слів зв’язаний, він
не може виявити себе самостійно, без префікса, і виступає тільки
в похідних словах.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.