Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 10. Предмет і завдання словотвору

загрузка...

С л о в о т в і р , або д е р и в а ц і я (лат. derivatio —
творення, відведення), — це розділ мовознавства, який ви-
вчає слова за способами і засобами їх творення та сло-
вотвірною структурою.
Словотвір є одним із головних джерел поповнення лексич-
ного складу мови, тому цей термін використовується і для по-
значення процесу деривації — творення похідних слів.
Предметом вивчення словотвору є словотвірна підсистема
мови. До завдань цього розділу належать питання про способи
і засоби творення похідних слів, з’ясування мотиваційних відно-
шень між вихідними і похідними одиницями, класифікацію по-
хідних слів за ознаками дериваційної структури і словотвірни-
ми значеннями в межах відповідних лексико-граматичних
класів слів (частин мови), визначення продуктивності окре-
мих способів і засобів деривації.
Словотвірні процеси української мови орієнтовані на фор-
мування лексичних одиниць різної частиномовної природи,
насамперед тих, що виконують номінативну функцію, — нази-
вають предмети, осіб, інших істот, ознаки, дії, процеси, стани, абст-
рактні поняття. Словотвір тісно пов’язаний з кількома рівнями
мови — лексичним, морфемним і граматичним, на кожному з
яких розглядається слово, проте в різних його аспектах (щодо
значення, морфемної будови, словозміни і належності до певної
частини мови, функцій словоформ).
Словотвірний аспект стосується сфери мовної діяльності
людини, спрямованої на забезпечення процесів номінації, ство-
рення мотивованих однослівних знаків мови. Завдяки слово-
20творенню словниковий склад мови залишається відкритою ди-
намічною системою.
Розрізняють синхронний і діахронний словотвір. Синхрон-
ний (описовий) словотвір вивчає словотвірну структуру слів
на будь-якому конкретному етапі розвитку мови. Діахронний
словотвір вивчає історію появи похідних слів на основі зістав-
лення різних періодів функціонування.
Основними поняттями синхронного словотвору є: словотвірна
мотивація і словотвірне значення похідного слова з урахуван-
ням його сучасних (живих) зв’язків з іншим словом або сло-
восполученням. Словотвірні відношення розуміються як відно-
шення похідного (вторинного) слова до того, від якого воно
утворилося.
Словотвірні відношення виявляються у споріднених словах.
Однією з найважливіших ознак синхронного аналізу похідних
слів є спосіб їх словотвору. У словотворі вивчається весь
арсенал словотворчих засобів мови, словотвірних типів і роз-
рядів у межах використовуваних способів словотворення.
Описовий словотвір української мови досліджує словотвірні
процеси, які виявляють закономірності її розвитку на сучасно-
му етапі. Системне вивчення словотвору передбачає розгляд
способів творення слів, будови їх з урахуванням належності
до певної частини мови, характеру твірної основи та звукових
змін, властивих сучасній мові.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.