Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 14. Словотворчі засоби

загрузка...

Словотвірна структура слова визначається через мотиваційні
відношення між твірною основою і словотворчим формантом,
який видозмінює значення похідного слова порівняно з тим, від
якого воно утворене.
24У сучасній українській мові до найпродуктивніших засобів
вираження словотвірних значень належать афікси.
Значення дериваційних афіксів розкривається лише на тлі
лексичного значення слова — твірної основи. Воно є категорій-
ним, класифікаційним. Саме тому в українській мовознавчій
традиції опис словотвірної підсистеми сучасної української мови
подається за семантичною класифікацією афіксів — суфіксів
і префіксів — у межах частин мови. При виділенні словотво-
ру в окремий розділ словотворчі засоби також розглядаються
в найтіснішому зв’язку з парадигматичним оформленням слів
різних лексико-граматичних розрядів. Наприклад, суфіксальні
утворення трійка, десяток відносять до іменників, а рясніти,
більшати — до дієслів, хоча твірні основи у перших числівни-
кові (означають кількості), а в других — прикметникові (пере-
дають ознаки предметів). Значення твірної основи модифікується
словотворчим суфіксом не тільки в лексичному, а й у лексико-
граматичному (категорійному) плані.
Кожній повнозначній частині мови властива своя система
суфіксів, які є засобами внутрішньо- та міжкатегорійного тво-
рення похідних слів.
За словотвірною функцією суфікси поділяються на дві
групи:
1) суфікси, які є засобом творення слів з новим лексич-
ним значенням (наприклад, золот-ав-ий, казк-ар, поет-изу-
ва-ти);
2) суфікси, які, приєднуючись до основи, вносять додатковий
відтінок суб’єктивної оцінної характеристики: здрібнілості, лас-
кавого ставлення, пестливості (столик, матуся, Ганнуся,
ріднесенький, спатоньки); збільшеності, згрубілості, негатив-
ної оцінки (плечище, здоровенний, величезний, вітрюган,
катюга).
Префікси приєднуються до всього слова (пра-ліс, пере-клас-
ти, анти-народний), їх значення не пов’язане з парадиг-
мою слів. Відмінність між префіксом і суфіксом зберігається
і при конфіксальному словотворі: суфікс разом із закінчен-
ням оформляє слово відповідно до частиномовної парадигми
(без-батч-енк-о, без-дум-н-ий, по-трій-н-ий, по-тро-їти
\по-трої-і-ти\).
Для словотворчих афіксів характерна багатозначність, тоб-
то вони здатні виражати варіантні значення у межах однієї
25словотвірної моделі, за якою творяться похідні слова. Напри-
клад: у прикметниках хитруватий, довгуватий, зеленува-
тий суфікс -уват- виражає словотвірне значення неповноти
ознаки, а в словах цієї самої моделі вовкуватий, свинякува-
тий — ознаку за подібністю до тварини; суфікс -арн- може
виражати ознаку за відношенням до сфери діяльності {агр-
арн-ий, гуманіт-арн-ий), до об’єкта (молекул-ярн-ий) і ха-
рактеризувати предмет за просторовими ознаками (планет-
арн-ий).
Частіше спостерігається явище омонімії і синонімії дери-
вативних формантів. Так, суфікс -ик виступає в назвах істот
зі значенням позитивної оцінки (кон-ик, хлопч-ик, пес-ик),
у назвах предметів зі значенням здрібнілості (воз-ик, нос-
ик) та в назвах осіб за родом діяльності й за іншими озна-
ками (політ-ик, вагов-ик, муж-ик, дурн-ик, співвітчизн-
ик).
Проте омонімія афіксів (особливо префіксів) легко нейтра-
лізується у процесі деривації за різними словотвірними типами
творення похідних слів.
Синонімічні відношення спостерігаються в межах словотвір-
них розрядів слів. Наприклад, для творення назв осіб за родом
діяльності використовуються різні словотворчі суфікси -а/с-,
-ач-, -ар-, -ист-, -іст-, -тель та інші {співак, скрип-ач,
друк-ар, масаж-ист, шах-іст, учи-тель).
У дієсловах синонімічні значення виражають префікси ук-
раїнського та іншомовного походження: протизаконний — ан-
тизаконний, неморальний — аморальний, зверхмодний —
ультрамодний, міжнаціональний — інтернаціональний, над-
зірка — суперзірка.
Питомі українські й іншомовні префікси можуть також ви-
ражати в словах антонімічні відношення: в-нести — ви-не-
сти, пере-оцінити — зне-цінити, на-земний — під-земний,
пре-позиція — пост-позиці я, про-грес — ре-грес, син-хрон-
ний — діа-хронний, супер-гармонія — дис-гармонія.
Реалізація дериваційних значень засобами афіксації відбу-
вається у процесі афіксальних способів словотворення похідних
слів за певними словотвірними типами у межах лексико-гра-
матичних розрядів повнозначних частин мови.

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.