Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір. Морфологія

§ 24. Словотвірні типи назв конкретних предметів, речовинності та абстрактних понять

загрузка...

Загальні назви неістот представлені словотвірними типами
конкретних предметів, речовинності та абстрактних понять.
Назви конкретних предметів (знарядь, приладів, засобів пе-
ресування, устаткування, частин тіла людини та ін.) творяться
38за допомогою суфіксів першої групи від іменникових, дієслівних,
рідше прикметникових, числівникових основ:
1) від іменникових основ за допомогою суфіксів -ак(-як),
-ач, -ник, -ик, -к(о), -ищ(е), -ав, -иц(я), -ець: вітряк, ро-
гач, рушник, паровик, книжка, вічко, горище, днище, ру-
кав, рукавиця, ножиці, стілець;
2) від дієслівних основ за допомогою суфіксів: -ак, -ач,
-к(а), -к(о), -ець, -л(о), -иц(я), -ушк(а), -ун та ін.: держак,
вимикач, сікач, мірка, ліжко, смалець, сідло, дійниця, мазни-
ця, тертушка, колун, двигун;
3) від прикметникових і числівникових основ за допомогою
суфіксів -ак(-як), -ин(а), -к(а), -ок, -м{о), -ик, -ник, -уг(а)
та ін.: синяк, пухлина, четвертина, сітчатка, солянка,
білок, більмо, шестерик, трійник, терпуг.
При творенні іменників з матеріально-речовинним значен-
ням використовуються питомі українські суфікси: -ень (во-
день, кисень), -ець (вуглець, холодець, марганець), -ель (шта-
пель), -їй (деревій), -ин(а) (баранина, солонина, смородина,
городина), -иц(я) (пшениця, пашниця) та іншомовні, зокрема
у назвах хімічних сполук, медикаментів: -ин(-ін, -їн) (аспі-
рин, анальгін, кофеїн), -ит (озокерит) та ін.
Іменники, що виражають абстрактні поняття, мотивуються при-
кметниковими і дієслівними основами. Відприкметникові іменни-
ки із словотвірним значенням узагальненої ознаки творяться за
допомогою суфіксів: -їсть (молодість, правдивість, спритність),
-ств(о), -цтв(о), -зтв(о): геройство, новаторство, пророцтво,
убозтво, -от(а): виднота, мерзлота; -ин(а): бистрина, глиби-
на, -изн(а): новизна, прямизна; -bj(a), що зазнав асиміляції:
могуття; -изм(-ізм): гіперизм, ліризм, гуманізм.
Непродуктивні суфікси давнього походження: -інь (гли-
бочінь), -об(а) (жадоба), -яв(а) (синява) та ін.
Віддієслівні іменники із словотвірним значенням узагаль-
неної дії або продукту дії творяться за допомогою суфіксів:
-анн(я), -инн(я), -енн(я), -інн(я), -ув-анн(я), які нашарову-
ються на суфікс дієслова: постачання, примноження, ствердін-
ня, випробування (і випробовування) або приєднуються до
усіченої основи: зіткнутися — зіткнення, стягнути —
стягнення (пор.: стягувати — стягування).
Малопродуктивний у віддієслівних іменниках суфікс -к(а)
виражає словотвірні значення процесу оброблення й опредмет-
39неної дії: нарізка, оранка, обкрутка, виручка, мішанка, пе-
ревірка.
Непродуктивні суфікси -bj{a) {забуття, почуття);
-от(а) (робота); -ощ(і) (заздрощі, хитрощі); -ин(а) (біга-
нина); -н(я) (біготня, тупотня); -б(а) (боротьба, сівба,
клятьба).

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.